Про рекодифікацію цивільного права, медіацію та мирову угоду говорили судді КЦС ВС на юридичному форумі у Харкові

Цим темам судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Погрібний і Наталія Сакара присвятили доповіді на ІІІ Харківському міжнародному юридичному форумі, що відбувся 24–28 вересня 2019 року.

Сергій Погрібний взяв участь у панельній дискусії форуму на тему «Оновлення цивільного законодавства України: на шляху до європеїзації приватного права». Він виступив із доповіддю «Рекодифікація цивільного права і судова практика».

Суддя ВС зазначив, що в Україні існує нагальна потреба в осучасненні чинного цивільного законодавства, оскільки з набрання чинності ЦК України минуло понад 15 років і окремі його положення вже застаріли. «Ідеться про необхідність усунення певних прогалин, суперечностей або про виправлення недоліків ЦК України. У процесі оновлення цивільного законодавства, що отримав назву «рекодифікація», необхідно визначити, які положення є ефективними та передбачають застосування дієвих засобів регулювання цивільних відносин, а які потребують удосконалення», – сказав доповідач. Він додав, що, вдосконалюючи положення ЦК України, необхідно узгодити його із сучасними стандартами в регулюванні цивільних відносин у світі.

Також Сергій Погрібний наголосив, що критерієм ефективності та дієвості обраного механізму правового регулювання певних відносин є судова практика. Зокрема, за словами судді, судова статистика свідчить, що понад 30 % справ, які перебувають у провадженні КЦС ВС, випливають із договорів кредиту, позики та депозиту. «Неоднозначність норм, відсутність чітких і зрозумілих правил є однією з передумов виникнення численних судових спорів між учасниками цих відносин. Існує нагальна потреба у запровадженні дієвих механізмів задля забезпечення захисту «слабшої» сторони таких відносин», – зазначив суддя ВС.

Крім того, на його переконання, потребує вдосконалення інститут зобов’язання із відшкодування шкоди. Зокрема, Сергій Погрібний вважає, що необхідно запровадити нові правила відшкодування шкоди у відносинах з публічно-правовим елементом, коли шкода підлягає відшкодуванню державою або органом місцевого самоврядування.

Наталія Сакара на круглому столі на тему «Медіація як глобальний тренд юридичної практики», що пройшов у рамках форуму, виступила з доповіддю, присвяченою окремим аспектам проблеми примирення сторін у суді касаційної інстанції.

Вона підтримала модель, за якої медіація існує паралельно із судовим процесом, що, однак, не виключає можливості їх перетину. Водночас якщо суд уже відкрив провадження у справі, а сторони вирішили спір у процесі медіації, медіативна угода має затверджуватися судом як мирова, і провадження у справі – закриватися.

Суддя звернула увагу, що ст. 124 Конституції України припускає визначення законом обов’язкового досудового порядку врегулювання спору. Тож, на її думку, в законодавстві можна передбачити, що у певних категоріях справ (наприклад, сімейні, трудові тощо) сторони спочатку повинні звернутися до медіатора, а якщо одна з них ухиляється від цього, для неї можуть бути збільшені судові витрати для розгляду справи у судовому процесі.

Крім того, Наталія Сакара розповіла про практику КЦС ВС щодо порядку та умов укладення мирової угоди. Так, насамперед касаційний суд звертає увагу на те, між ким укладена така угода.  «Наприклад, якщо має місце співучасть, то стороною мирової угоди повинні бути всі співучасники. Суд не визнає угоди, підписаної від імені сторони лише одним зі співучасників», – пояснила суддя ВС.

За її словами, особлива увага звертається на справи щодо дітей. Зокрема, коли мирова угода стосується майнових прав дітей, то згоду на її укладення в обов’язковому порядку повинен надати орган опіки і піклування. Також уважно вивчається предмет мирової угоди, який повинен відповідати предмету позову. «Якщо сторони у мировій угоді виходять за межі позову – це вже не мирова угода. Вона не буде затверджена судом», – сказала Наталія Сакара.

Крім того, вона зазначила, що суд касаційної інстанції перевіряє, чи  знають сторони свої права та обов’язки, тобто чи розуміють наслідки укладення мирової угоди. Тому, порадила суддя, бажано, щоб у мировій угоді було прописано, що сторони справді розуміють, що після укладення угоди буде закрито провадження у справі.

Також на форумі із доповіддю виступила суддя КЦС ВС Ольга Ступак, участь у заходах форуму взяли судді КЦС ВС Алла Олійник і Василь Крат.