Судді ВС взяли участь у IV Західному форумі з корпоративного права

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко та суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Володимир Кравчук взяли участь у IV Західному форумі з корпоративного права, організованому Асоціацією правників України.

Свій виступ Олена Кібенко присвятила темі діджиталізації корпоративних відносин. Суддя, зокрема, проаналізувала досвід країн Європейського Союзу та звернула увагу на Директиву ЄС № 1151/2019, ухвалену 20 червня 2019 року, яка передбачає обов’язки держав – членів ЄС запровадити нові цифрові інструменти у своє корпоративне законодавство до 1 серпня 2021 року.

«Діджиталізація – це спосіб вчинити дію за допомогою мережі «Інтернет», без використання паперових носіїв інформації, без посередників та фізичної присутності особи в певному місці. Діджиталізація, відповідно до Директиви, має бути запроваджена у всіх процесах, пов’язаних зі створенням, діяльністю та припиненням компанії, вона має здійснюватися у двох напрямах – у відносинах між учасниками й компанією та у відносинах між компанією і державою», – зазначила Олена Кібенко.

Зокрема, у сфері державної реєстрації компаній держави-члени мають запровадити сучасні ІТ-рішення зі зрозумілим і зручним інтерфейсом, наявністю перекладу іноземною мовою, найбільш поширеною серед держав-членів, доступом з різних країн та оплатою всіх послуг онлайн.

«Діджиталізація корпоративного права без діджиталізації суду не буде ефективною. Не тільки реєстрація компанії, але й можливість швидко й зручно захистити свої права мають бути у смартфоні», – переконана суддя ВП ВС.

Доповідь Володимира Кравчука стосувалася проблеми захисту прав територіальної громади.

«Громада, як і корпорація, не має власних інтересів. Інтереси громади – це інтереси більшості її членів, які можуть не збігатися з інтересами окремої особи. Отже, порушення інтересу громади – це порушення приватних інтересів кожного, хто належить до більшості. Представником інтересів громади, в тому числі в судах, є орган місцевого самоврядування, і закон не наділяє окрему особу правом звернутися до суду в інтересах територіальної громади, до якої вона належить», – зазначив суддя КАС ВС.

Водночас Володимир Кравчук зауважив, що кожен має право оскаржувати акти органів місцевого самоврядування у разі порушення власних інтересів особи. Нормативно-правовий акт може оскаржити будь-хто, щодо кого його застосовано, а також особи, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано акт. Натомість індивідуально-правовий акт може оскаржити лише та особа, чиї особисті права або законні інтереси були порушені внаслідок його прийняття.

«Юридична заінтересованість особи не випливає із факту звернення до суду, а має передувати йому, ґрунтуючись на об’єктивності. Більше того, користуючись індивідуальними актами, завжди можна відстояти персональний інтерес, якщо він збігається з інтересами громади», – зауважив суддя КАС ВС.

Із презентацією Володимира Кравчука можна ознайомитися тут.