Питання щодо розгляду справ, матеріали яких втрачені через тимчасову окупацію територій, потребують нагального врегулювання

На цьому наголосили учасники круглого столу «Розгляд судами справ, матеріали яких перебувають на непідконтрольних територіях та в окупованому Криму», проведеного у Верховному Суді. Захід було організовано Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії».

Під час заходу експерти УГСПЛ презентували розроблений ними проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування та судового провадження у справах, в яких матеріали провадження недоступні або знищені на тимчасово окупованих територіях». Своїми думками про цей документ та про шляхи вирішення питань, що стосуються розгляду справ (проваджень), матеріали яких втрачені через тимчасову окупацію окремих територій України, поділився голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, заступник голови ККС ВС Валентина Щепоткіна, судді ККС ВС Герман Анісімов, Олександр Марчук, Олег Могильний та працівники апарату ВС.

Як зазначив Станіслав Кравченко, необхідність врегулювати процедуру розгляду згаданих проваджень назріла давно. За його словами, ще в 2014 році виникла проблема з розглядом справ, підсудних судам, розташованим на території  Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, в окремих районах Донецької та Луганської областей. Для врегулювання ситуації, зокрема, були прийняті закони України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» (від 12 серпня 2014 року № 1632-VII), згідно з якими передбачена можливість зміни територіальної підсудності таких справ.

Втім, до цього часу в провадженні судів є справи, розгляд яких не може завершитися з різних причин: втрачено матеріали справ, засуджені чи обвинувачені перебувають на непідконтрольних українській владі територіях та ін. Законодавець має нарешті поставити крапку в питанні, яке стосується розгляду згаданих справ.

На думку голови ККС ВС, потрібно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо умов відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Адже в нинішній редакції КПК України зазначено, що відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду. Разом з тим необхідно передбачити можливість їх відновлення й на інших етапах провадження, а не лише тоді, коли є ухвалене по суті судове рішення.

Крім того, що стосується врегулювання процедури відновлення втрачених матеріалів, потрібно зважати на таке: на сьогодні в тих справах, у яких матеріали можна було відновити, вони були відновлені. І сподіватися, що в перспективі велика кількість матеріалів буде відновлена, не варто.

«У такому випадку виникає питання, що ж робити, якщо матеріали кримінального провадження не відновлені», − зауважив Станіслав Кравченко. Він наголосив, що в ситуації, коли матеріали провадження втрачені, не можна обмежувати конституційне право громадян на оскарження судових рішень в суді апеляційної чи касаційної інстанції. Тому варто у законодавстві розробити алгоритм дій суду на всіх стадіях розгляду справи.

За словами голови ККС ВС, запропонований експертами шлях вирішення цієї проблеми, який передбачає, зокрема, закриття кримінального провадження в тому разі, коли вичерпані всі можливості для відновлення матеріалів, є найбільш прийнятним. Водночас питання забезпечення розгляду зазначеної категорії справ потребує комплексного підходу з тим, щоб були дотримані основні засади кримінального провадження та враховано позиції усіх учасників процесу, зокрема потерпілих.

Також, вважають у Верховному Суді, вирішення потребують окремі питання, пов’язані з розглядом кримінальних справ, які були підсудні судам АР Крим та м. Севастополя. Так, у ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема,  встановлено підсудність розгляду таких справ одному з районних судів м. Києва, що визначається Апеляційним судом м. Києва. Як відомо, в результаті судової реформи замість Апеляційного суду м. Києва та Апеляційного суду Київської області був утворений Київський апеляційний суд.

Таким чином, у ст. 12 згаданого закону потрібно визначити належні назви судів. Наразі у парламенті є проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території» (реєстраційний № 0941 від 29 серпня 2019 року), включений до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Судді сподіваються, що законодавець найближчим часом внесе такі зміни.

Учасники круглого столу також дискутували щодо того, варто розширити розділ VIІ «Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження» КПК України чи передбачити в Кодексі окремий розділ щодо особливостей досудового розслідування та судового провадження у справах, в яких матеріали провадження недоступні або знищені на тимчасово окупованих територіях; чи потрібно прописувати можливість зупинення розгляду кримінального провадження на той час, поки не вдасться відновити матеріали справи тощо. Експерти УГСПЛ пообіцяли, що на основі висловлених пропозицій розроблений ними законопроєкт буде доопрацьований.