Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Великої Палати Верховного Суду Наталія Антонюк взяла участь у презентації та обговоренні результатів роботи Міжрегіональних робочих груп регіональних рад з питань реформи правосуддя, що відбулися 27 вересня 2019 року. Захід організував Проєкт Європейського Союзу «Право-Justice», котрий у серпні 2019 року підтримав ряд засідань відповідних робочих груп, під час яких правники з регіонів напрацювали пропозиції щодо подальшої реформи системи юстиції в Україні.
На думку Наталії Антонюк, слід максимально розширити можливість розгляду касаційними судами справ у письмовому провадженні. «Верховний Суд – це суд права, всі докази вже оцінені судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд робить свій висновок на основі матеріалів, напрацьованих судами попередніх інстанцій», – зазначила суддя.
Наталія Антонюк навела приклад із практики розгляду справ Касаційним кримінальним судом у складі ВС, який обрав її своїм представником до ВП ВС. Вона розповіла, що інколи під час розгляду складних справ судді не доходять згоди щодо спільної позиції у нарадчій кімнаті, тож відкладають розгляд справи, а потім доводиться розпочинати судовий розгляд спочатку. «Якби судді мали змогу заслухати сторони, з’ясувати все необхідне і вже тоді перейти до розгляду в письмовому провадженні, за підсумками якого винести рішення, це значно прискорило б розгляд справ», – сказала суддя. Крім того, на її думку, варто передбачити можливість проводити розгляд заяв щодо роз’яснення судових рішень у письмовому провадженні.
Також робочі групи напрацювали пропозиції щодо ширшого застосування механізмів позасудового врегулювання спорів, зокрема медіації. Наталія Антонюк вважає, що це допоможе розвантажити суди. Вона розповіла про досвід однієї з європейських країн, де суди були перевантажені справами про розірвання шлюбу. Для вирішення таких спорів сторонам запропонували спочатку використовувати механізм медіації. Задля заохочення громадян скористатися механізмом медіації держава за власний кошт забезпечила громадян послугами адвоката у цій категорії справ. Практика показала, що 90 % справ про розірвання шлюбу почали вирішуватися у позасудовому порядку. А згодом такий спосіб залучення громадян до позасудових способів вирішення спорів поширили й на інші категорії справ.
Крім того, обговорювалася пропозиція оптимізації ставок судового збору шляхом їх збільшення. Наталія Антонюк застерегла, що тут існує значний ризик обмеження права громадян на доступ до суду. «На різних заходах правозахисники, адвокати наголошують на тому, що часто сторони нездатні заплатити високий судовий збір, особливо у справах, які розглядаються у господарській юрисдикції. Тому до такої оптимізації слід підходити дуже обережно», – зауважила вона.
На заході говорили і про необхідність вдосконалення електронних реєстрів судових рішень. Наталія Антонюк звернула увагу, що ВП ВС визначає юрисдикцію у деяких ключових спорах. Тож варто у реєстрах маркувати рішення, в яких уперше було визначено юрисдикцію. Так само, за її словами, доцільно виділяти рішення, в яких ВП ВС відходить від попередньої позиції або уточнює її, «щоб суддя першої чи апеляційної інстанції міг увести в реєстр потрібну категорію справ, наприклад, про негласні розшукові слідчі дії в кримінальній юрисдикції, і система видавала йому два-три основних рішення, а не сотні, що прийняті згодом».
Суддя підтримала пропозицію передати повноваження зі звернення до Конституційного Суду України щодо конституційності певних положень законів від Пленуму Верховного Суду до Великої Палати ВС. Таке нововведення оптимізує механізм звернення, який на сьогодні є достатньо складним і громіздким. Водночас суддя звернула увагу на те, що паралельно слід вирішити, що має робити суддя, який звертається з таким клопотанням, з відповідним провадженням: зупинити провадження чи продовжувати розгляд справи.
_03_03.png)