Сьогодні вже неможливо уявити стадію досудового розслідування без інституту слідчих суддів – Валентина Щепоткіна

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, секретар Другої судової палати ККС ВС Валентина Щепоткіна та судді цього суду Наталія Білик, Олександр Ємець, Лев Кишакевич, Галина Крет, Віктор Остапук  зустрілися з експертами Проєкту ЄС «Право-Justice». Останні збирають думки, зокрема, фахівців у галузі кримінальної юстиції щодо питань, які стосуються виконання Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015−2020 роки і Плану дій щодо реалізації положень цієї Стратегії.

Міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Джеремі Макбрайт запропонував чотири теми для обговорення: загальна оцінка суддями ефективності функціонування інституту слідчих суддів в Україні; особливості реалізації повноважень захисника та прокурора у кримінальному провадженні; стан впровадження електронного судочинства; особливості функціонування інституту суду присяжних в Україні.

У свою чергу Валентина Щепоткіна зазначила, що ця зустріч є дуже важливою для оцінки реформування кримінальної юстиції. За її словами, інститут слідчих суддів був створений для захисту прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. «Сьогодні вже неможливо уявити стадію досудового розслідування без інституту слідчих суддів», − наголосила заступник голови ККС ВС. Втім, зауважила вона, є кілька проблем, які заважають ефективній роботі інституту слідчих суддів. Серед них законодавча нестабільність − швидкі та непередбачувані зміни процесуального закону щодо повноважень слідчих суддів, а також нестача кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій. Це, зокрема, призводить до надмірної завантаженості слідчих суддів: деякі з них отримують щодня до 200 клопотань.

Лев Кишакевич погодився з Валентиною Щепоткіною і зазначив, що для того, щоб підвищити ефективність діяльності інституту слідчих суддів і щоб він працював так, як задумав законодавець, потрібно якнайшвидше забезпечити суди кадрами.

Віктор Остапук додав, що згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України на слідчих суддів покладається вирішення надмірної кількості питань, хоча деякі з цих питань можна було б вирішувати без залучення їх до цього процесу.

Що стосується реалізації повноважень захисника та прокурора у кримінальному провадженні, то Валентина Щепоткіна зазначила таке. Принцип змагальності сторін, передбачений КПК України, процесуально визначений достатньо добре. Водночас його реалізація залежить саме від бажання як сторони обвинувачення, так і сторони захисту ефективно застосовувати всі можливості, які їм надає процесуальний закон.

Крім того, зауважила заступник голови ККС ВС, суди всіх інстанцій приділяють особливу увагу реалізації принципу забезпечення права на захист. За її словами, Касаційний кримінальний суд у кількох кримінальних провадженнях скасовував судові рішення у зв’язку з порушенням не просто права на захист, а через неефективність  захисту в кримінальному провадженні. Тобто захисник брав участь у розгляді справи, але така його участь була або не на користь підзахисного, або пасивною.

Лев Кишакевич поділився думками щодо впровадження електронного судочинства. Він вважає, що електронний суд − вимога сучасності, але це нововведення має допомагати у здійсненні судочинства, а не створювати певні перешкоди. Тому для належної роботи електронного суду потрібно подбати про його краще матеріально-технічне забезпечення.

Перейшовши до наступної теми розмови − функціонування інституту суду присяжних, Валентина Щепоткіна зазначила, що кримінальні провадження не дуже часто розглядаються судом присяжних. Відповідно до КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, може висловити бажання про розгляд кримінального провадження судом присяжних або під час закінчення досудового слідства, коли йому роз’яснюється право на суд присяжних, або під час підготовчого судового засідання.

«Є судові рішення, які скасовувалися з тієї причини, що особам у відповідний строк не було роз’яснено право на суд присяжних», − розповіла заступник голови ККС ВС. За її словами, суд касаційної інстанції за допомогою практики передбачив можливість утворення суду присяжних і на стадії судового розгляду, якщо особа була обвинувачена у вчиненні злочину, за який не передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, а в судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення на таке, яке погіршувало становище особи, і передбачалося вже покарання у виді довічного позбавлення волі. За таких умов кримінальне провадження повертається на стадію підготовчого судового засідання, під час якого особа може заявити клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних.

Олександр Ємець та Лев Кишакевич зауважили, що іноді виникають проблеми з підбором кандидатур на посади присяжних. Бувають також випадки, коли розгляд кримінального провадження затягується через те, що хтось із присяжних не з’являється в судове засідання. І законом не передбачена відповідальність присяжного за таку неявку. До того ж у разі заміни присяжного розгляд кримінального провадження відбувається з самого початку.

Експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» подякували суддям ККС ВС і зазначили, що врахують їхні думки під час підготовки відповідного звіту.