Судді Верховного Суду взяли участь в обговоренні перспектив розвитку кримінальної юстиції

В яких напрямах має рухатися реформа кримінального законодавства? Що потрібно Україні: нова редакція Кримінального кодексу України чи глобальна кодифікація? Чи існують ризики переведення традиційної кримінальної процесуальної форми в «електронний процес»? Відповіді на ці та інші питання шукали учасники V Львівського форуму кримінальної юстиції «Кримінальна юстиція: quo vadis?», серед яких були: суддя Великої Палати Верховного Суду Наталія Антонюк, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Микола Мазур та заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС − начальник правового управління (ІІІ) Геннадій Зеленов.

Присутні, зокрема, вели мову про перспективи прийняття замість чинного КК України та Кодексу України про адміністративні правопорушення нових кодексів: кримінального, про проступки (кримінальні), про правопорушення (адміністративні, які вирішуватимуться виключно адміністративними органами з можливістю оскарження до суду). Йшлося і про можливість відмови від складених злочинів, від санкцій у статтях Особливої частині КК України, про появу поряд з покараннями низки заходів впливу на особу тощо.

Так, Наталія Антонюк виступила експертом в диспуті, під час якого обговорювалися проблеми, що можуть постати перед теорією і практикою кримінального права та процесу після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (щодо кримінальних проступків).

На думку судді ВП ВС, прийняття нової редакції Кримінального процесуального кодексу України у 2012 році, в якому використано новий термін «кримінальні проступки», зумовило необхідність розробки змін до КК України стосовно поділу кримінальних правопорушень на злочини та проступки.

«Процесуальне законодавство оживлює матеріальне, тому спочатку потрібно вносити зміни до КК України, а тоді вже до КПК України. Чи можна створити досконалий закон про проступки, якщо порядок внесення змін порушений? Навряд чи», − вважає Наталія Антонюк.

Вона також звернула увагу на те, що позиція Європейського суду з прав людини у кількох справах щодо України в частині застосовності ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінальному аспекті щодо адміністративних деліктів не призводить до необхідності поділу діянь на адміністративні правопорушення, кримінальні проступки та злочини. Стаття 6 Конвенції у кримінальному аспекті застосовується ЄСПЛ шляхом використання так званих критеріїв Енгеля (визначення як злочину за національною правовою системою, характер правопорушення, вид і характер покарання). В цьому контексті основне, щоб на національному рівні були належно забезпечені права особи на захист, на можливість оскарження судових рішень, дієвість такого механізму тощо.

У свою чергу Микола Мазур узяв участь у словесному герці щодо того, як Вищому антикорупційному суду вдасться подолати матеріально-правові та процесуальні перешкоди у протидії корупції.

За його словами, зі створенням і початком діяльності ВАКС фактично завершилося формування системи спеціалізованих антикорупційних органів у нашій державі. Суспільство має великі сподівання на те, що ВАКС забезпечить оперативний і справедливий розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів.

Водночас, наголосив суддя ККС ВС, варто мати на увазі, що ВАКС розглядатиме кримінальні провадження як суд першої та апеляційної інстанцій, але судове провадження не завершується на цих стадіях, оскільки існує також стадія касаційного оскарження. Тому говорити про завершення всіх судових процедур у справі можна лише тоді, коли крапку в ній поставить Верховний Суд. Отже, забезпечення якісного й оперативного перегляду кримінальних проваджень на рівні касаційної інстанції так само є однією з важливих умов ефективної протидії корупції.

Під час виступу Микола Мазур розповів, що з початком діяльності Верховного Суду в грудні 2017 року ККС ВС отримав від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України приблизно 3500 нерозглянутих кримінальних справ і проваджень. Деякі касаційні скарги були подані ще у 2014 та 2015 роках. Були справи та провадження, які стосувалися подій майже 20-річної давності.

«Сьогодні у провадженні ККС ВС практично не залишилось нерозглянутих справ чи проваджень, які надійшли від ВСУ чи ВССУ. За неповні два роки діяльності (за період з 15 грудня 2017 року по 16 вересня 2019 року) на розгляд ККС ВС надійшло 22 224 касаційних скарг, проваджень та інших процесуальних звернень, з яких вже розглянуто 15 762. Судді ККС ВС докладають максимум зусиль для того, щоб забезпечити своєчасний та якісний розгляд касаційних скарг учасників кримінальних проваджень», − наголосив Микола Мазур.

За його словами, слід розуміти, що на сьогодні існує гостра нестача суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, у зв’язку з чим у цих установах виникають значні затримки розгляду кримінальних проваджень. Як наслідок, станом на 1 вересня 2019 року в умовах СІЗО утримуються понад 19 тисяч осіб.

Суддя ККС ВС наголосив, що відповідно до заповнення вакансій в указаних судах слід очікувати значного збільшення кількості розглянутих ними проваджень, а відтак і кількості касаційних скарг, які будуть надходити на розгляд Касаційного кримінального суду. У зв’язку з цим зменшення граничної чисельності суддів ВС вдвічі, як це пропонується проектом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний № 1008 від 29 серпня 2019 року), на цьому етапі може призвести до чергового колапсу на рівні касаційної інстанції.

Форум був організований Координатором проектів ОБСЄ в Україні, громадською організацією «Львівський форум кримінальної юстиції», Львівським державним університетом внутрішніх справ та Службою безпеки України.