Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час заходу, який відбувся 20 вересня 2019 року, учасники обговорювали питання щодо оподаткування КІК, BEPS-викликів для діджитал-бізнесу, компенсації витрат на правову допомогу як нового важливого фактору вирішення податкових спорів, оподаткування в процедурах банкрутства тощо.
Під час панельної дискусії «Бурхливий океан: розмова з суддями про наболіле» суддя КАС ВС Ігор Олендер подякував організаторам за те, що запрошують суддів на такий майданчик для обміну думкам між фахівцями щодо застосування норм права.
Відповідаючи на питання, чи зміниться практика розгляду справ про скасування податкових повідомлень-рішень у випадку декриміналізації ст. 205 Кримінального кодексу України, суддя сказав, що спрогнозувати вплив декриміналізації досить важко. Він наголосив на тому, що вже не буде кримінальної відповідальності, не буде зловживань у порушенні кримінальних справ. Для розв’язання спорів такої категорії стане важливим з’ясування реальності здійснення господарських операцій. Важливим буде збір, аналіз доказів, доведення їхньої переконливості, в тому числі активне застосування обов’язку доведення податковим органом переконливості своїх доводів перед судом через наявність доказів, на які вони покликались під час прийняття рішення.
На прохання учасників форуму Ігор Олендер роз’яснив, які справи належать до малозначних. Так, визначальною ознакою малозначної справи є те, що обставини, які підлягають оцінці і доведенню, не потребують проведення попереднього судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Тому судова практика пішла в такий спосіб, що це, власне, є визначальною ознакою для кваліфікації малозначної справи за п.10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд, приймаючи рішення про відкриття провадження або відмову у його відкритті, може кваліфікувати справу як малозначну незалежно від того, чи визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Водночас суд не відносить справу до малозначної (ст. 328 КАС України) у таких випадках: якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Під час дискусії з питання щодо встановлення процесуальних фільтрів для доступу до касаційного суду Ігор Олендер зауважив, що такий механізм є виправданим, оскільки це спосіб розвантаження касаційного суду, що дозволяє вирішувати дійсно складні питання щодо правозастосування у справах, які впливатимуть на формування єдиної судової практики чи є значущими з погляду публічного інтересу, соціально значущими.
Відповідаючи на питання, чи є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами визнання Конституційним Судом закону неконституційним, Ігор Олендер зазначив таке.
Є три елементи, які дають підстави і право суду вирішувати питання щодо відкриття провадження. По-перше, має бути визначена неконституційність норми, по-друге, має бути дотримано строк, в який особа звертається, по-третє, рішення має бути ще не виконане. Це основні умови, які мають бути дотримані при прийнятті рішення щодо відкриття провадження у справі. Ігор Олендер також наголосив на тому, що досить часто постає питання стосовно виконання судового рішення в частині судового збору. Проте, на думку судді, виконання рішення саме в цій частині жодним чином не свідчить про виконання судового рішення.
Окрім цього, суддя розповів про значення вини суб’єкта господарювання при накладенні штрафних (фінансових) санкцій за податкові правопорушення. Так, за нормами Податкового кодексу України відповідальність наступає за протиправну дію/бездіяльність у сфері оподаткування і не передбачає вини як обов’язкової умови відповідальності. Водночас норми ПК України також містять певні винятки, де саме наявність вини тією чи іншою мірою враховується. Наприклад, у випадках щодо виконання обов’язку сплати податкових зобов’язань, зокрема, платник податків не буде нести відповідальність, якщо він вчинив усі дії, що залежали від нього, однак неперерахування коштів відбулося з вини банку.
_03_03.png)