flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Про захист інформаційних прав особи в умовах технологічних викликів судді ВС говорили на науково-практичній конференції

19 вересня 2019, 16:25

Судді Верховного Суду взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми захисту інформаційних прав особи в умовах технологічних викликів та цифрової реальності», що проходила у Національному університеті імені Тараса Шевченка 17–18 вересня 2019 року.

Учасників заходу привітав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович. Він зазначив, що суди приділяють увагу проблемі доступу до інформації. Так, ще Пленум Вищого адміністративного суду України прийняв постанову від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». «Ми розуміємо, що без належної реалізації норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», розширення свободи доступу до інформації Україна не може далі розвиватися як демократична держава», – сказав голова КАС ВС.  

Він наголосив, що сьогодні приділяється недостатня увага проблемам впливу інформаційно-комунікаційних технологій на правові явища і відносини, що загрожує самим засадам правової системи. Дослідження відповідних питань має створити належне підґрунтя для реагування на сучасні виклики. Тож необхідно зосередити увагу на визначенні самого поняття «інформаційне суспільство», адже відсутність чіткого визначення створює значні виклики у сфері забезпечення основних прав людини.

 

Доповідач підкреслив, що цифровізація в Україні повинна забезпечити кожному громадянинові рівні можливості доступу до послуг інформації, що надаються на основі інформаційно-комунікаційних технологій. «З точки зору правового забезпечення законодавчі та нормативно-правові акти у сфері цифровізації в Україні потребують ретельного аудиту, структуризації, доопрацювання відповідно до існуючих потреб, сучасних викликів та завдань», – сказав Михайло Смокович.

Також він додав, що сьогодні іноді лунає критика на адресу судів, однак їм вдається довести своїми рішеннями, що право на доступ до інформації в Україні є непорушним. Для прикладу наводилися рішення Верховного Суду. Зокрема, ВС визнав публічною інформацію про осіб, нагороджених вогнепальною зброєю Міністерством внутрішніх справ України.

Про окремі аспекти використання інформаційних технологій у цивільному судочинстві та дотримання гарантій справедливого судового розгляду розповіла суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Наталія Сакара. Вона відзначила, що, з одного боку, інформаційні технології розширюють доступ до правосуддя, а з іншого – несуть і певні загрози. Зокрема, останні виникають, коли законодавством передбачена система електронного судочинства, але вона не працює на належному рівні.

Розповідаючи про розширення доступу до правосуддя через електронний суд, доповідач згадала рішення Європейського суду з прав людини у справі Khlebik v. Ukraine. ЄСПЛ не побачив порушень держави Україна в тому, що апеляційний суд відмовив у перегляді вироку, винесеному на непідконтрольній Україні території, через відсутність матеріалів справи. Європейським судом було враховано, що органи державної влади України та громадські організації використовували різні способи для отримання зазначених матеріалів, однак, з незалежних від них причин ці спроби не дали бажаного результату. Наталія Сакара зазначила, що коли б усі документи зберігалися в електронній формі, особа в цій справі безперешкодно могла би захистити своє право в суді. Також вона звернула увагу на рішення ЄСПЛ у справі Tsezar and Others v. Ukraine. Особи, які мешкали на Донеччині, не змогли своєчасно звернутися до суду за захистом своїх соціальних прав. Європейський суд погодився із аргументами держави Україна, але якби особи, які проживали на непідконтрольній Україні території, могли звернутися до суду в електронній формі, не було би такої проблеми.

Також Наталія Сакара звернула увагу, що у змінах до процесуального законодавства передбачено створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Але зараз вона не працює, і така ситуація породжує ризики. Доповідач згадала рішення ЄСПЛ у справі Lawer Partners, A.S. v. Slovakia. Законодавством цієї країни передбачена можливість подання до суду матеріалів в електронній формі, але на практиці відповідні норми не реалізуються. Юридична фірма, що представляла інтереси великої кількості споживачів, додала до позовної заяви електронні примірники договорів усіх клієнтів. Національний суд відмовив у розгляді справи без паперових примірників документів. ЄСПЛ дійшов висновку, що коли законодавством це передбачено, але реально немає можливості подати до суду документи в електронній формі, це виступає обмеженням доступу до суду. Тож є ризик, що така правова позиція може бути застосована і до ситуації в Україні, коли функціонування ЄСІТС передбачено законом, але де-факто система не працює і суди повертають заяви та скарги, що надходять в електронній формі.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков виступив із доповіддю на тему «Цифрові дані: об’єкт цивільно-правового регулювання». За його словами, положення ст. 177 ЦК України, яка передбачає, що інформація є об’єктом цивільних прав, сьогодні потребує подальшої деталізації. «Ми живемо в умовах четвертої науково-технічної революції, у яких існує інтернет речей, багато пристроїв збирають, обробляють і використовують інформацію про людей. І вже не людина впливає на інформацію, а навпаки. Це призводить до того, що ми тепер не можемо застосовувати інструментарії правового регулювання, які були притаманні третій науково-технічній революції. Тому необхідно змінювати деякі підходи», – сказав доповідач.

Цифрові дані Сергій Бурлаков визначив як інформацію, що представлена у цифровій формі у виді коду, що дозволяє її обробку за допомогою комп’ютера в інформаційних системах (централізованих, децентралізованих).

Щоб зрозуміти, яким чином цифрові дані можуть бути залучені до цивільно-правового обігу і регулювання, необхідно виокремлювати певні їхні характеристики, за допомогою аналізу яких застосовувати необхідну модель регулювання. Доповідач запропонував виділити такі властивості цифрових даних: відокремленість від носія; неспоживаність; кількісна визначеність; можливість переробки; тотожність копій; необмеженість доступу у просторі; відтворюваність закодованих даних за допомогою технічних засобів; можливість забезпечення безпеки. Якщо особу наділити правом на цифрові дані, то вона може реалізувати три правомочності, а саме: безперешкодного і безумовного доступу володільця до цифрових даних та утримання такого доступу; використання; розпорядження.

Також участь у заході взяла суддя КЦС ВС Ірина Воробйова, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ольга Кашпур, Олеся Радишевська і Сергій Уханенко.

Пропонуємо ознайомитися з презентацією Сергія Бурлакова «Цифрові дані: об’єкт цивільно-правового регулювання».