Впровадження відновного правосуддя насамперед вимагає проведення роз’яснювальної роботи для громадян

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, судді ККС ВС Надія Стефанів та Ольга Булейко взяли участь в установчому засіданні координаційної ради в рамках Проекту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», який реалізуватиметься Інститутом миру і порозуміння (ІМіП), Фондом демократії Організації Об’єднаних Націй за підтримки Верховного Суду.

У вітальному слові Станіслав Кравченко наголосив на тому, що ВС готовий до співпраці в рамках згаданого Проекту і що сьогоднішня зустріч надзвичайно важлива для всіх, хто причетний до впровадження відновного правосуддя в Україні.

За його словами, коли суди незалежної України робили перші кроки у своїй діяльності, то, напевно, вже тоді стало зрозуміло, що існує нагальна потреба в застосуванні механізмів медіації. На законодавчому рівні як у цивільному, так і в кримінальному судочинстві робилися спроби, спрямовані на те, щоб суд вживав певних заходів для примирення сторін.

Голова ККС ВС нагадав, що відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК України випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

«Втім, незважаючи на існування таких процесуальних механізмів, сьогодні немає норм, які б сприяли більш ефективному результату», − наголосив Станіслав Кравченко. При цьому він висловив сподівання, що завдяки реалізації Проекту вдасться покращити ситуацію з використанням медіації в кримінальних провадженнях.

Голова ІМіП Роман Коваль ознайомив присутніх з резолюцією СМ/Rec (2018) 8 Комітету Міністрів Ради Європи стосовно відновного правосуддя у кримінальних провадженнях. Він звернув увагу на те, що робота Проекту побудована саме на виконанні цієї резолюції. У свою чергу, учасники заходу висловили пропозиції щодо того, які інструменти можна використовувати для реалізації положень резолюції, та виокремили питання, на які передусім потрібно звернути увагу під час упровадження відновного правосуддя.

На думку голови ККС ВС, без вирішення певних фундаментальних питань не вдасться робити наступних кроків у реалізації процедури відновного правосуддя. Під час впровадження цієї процедури основний акцент необхідно ставити на проведенні роз’яснювальної роботи для суспільства, яке повинне розуміти наслідки її застосування як для потерпілого, так і для обвинуваченого.

Суддя ККС ВС Ольга Булейко також вважає, що успішність та ефективність процедури відновного правосуддя залежить від готовності суспільства до її сприйняття. Тому потрібно проводити просвітницьку, роз’яснювальну роботу для громадян щодо особливостей застосування відновного правосуддя. Крім того, у резолюції зазначено, що процедура відновного правосуддя загальнодоступна. Однак у КПК України є певні обмеження, наприклад, щодо застосування інституту звільнення від покарання у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, амністії до осіб, які вчинили корупційні злочини, тому впровадження цього інституту потребуватиме внесення змін до чинного законодавства.  Для ефективного впровадження медіації у кримінальному провадженні є необхідність залучення до процесу слідчих та прокурорів.

За результатами обговорення учасники координаційної ради з впровадження відновного правосуддя в Україні ухвалили резолюцію, в якій визначені її основні завдання. Так, за словами голови координаційної ради Надії Стефанів, пріоритетними напрямами діяльності ради, які планується реалізувати протягом 2019−2020 років, є: розроблення механізму впровадження відновного правосуддя в системі кримінальної юстиції, створення в шести регіонах України пілотних майданчиків відновного правосуддя для апробації зазначеного механізму та аналіз результатів їхньої діяльності, розроблення рекомендацій щодо подальшого впровадження відновного правосуддя (зокрема, медіації). Ще одне важливе завдання, на яке звертали увагу судді, − підвищення обізнаності населення щодо створення програм відновного правосуддя (зокрема, медіації) у кримінальних провадженнях.