Представники Верховного Суду зустрілися з експертами Проекту ЄС «Право-Justice»

Судді Верховного Суду і представники департаменту аналітичної та правової роботи ВС обговорили напрями співпраці з експертами Проекту ЄС «Право-Justice» щодо імплементації Компонента «Посилення інституційної спроможності  ВС з питань дослідження, аналізу та засобів уніфікації судової практики».

У зустрічі, що відбулася 5 серпня 2019 року, взяли участь суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова, судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Сергій Бурлаков, Андрій Грушицький і Наталія Сакара, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС Микола Гімон і Наталія Коваленко, начальник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли і працівники цього департаменту, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар, інші працівники апарату Суду.

Вони обговорили актуальні питання із ключовим експертом Проекту ЄС «Право-Justice» Анною Адамською-Галлант, міжнародним експертом, начальником департаменту судової практики та досліджень Верховного суду Латвійської Республіки Анітою Зікмане та національним експертом Проекту Олександром Бідним.

На початку зустрічі Ліна Губар привітала учасників заходу і відзначила, що питання дослідження, аналізу та уніфікації судової практики дуже турбують ВС. То ж вона подякувала представникам Проекту за те, що пішли на зустріч побажанням Суду і зголосилися співпрацювати із ним саме у цьому напрямку.

Анна Адамська-Галлант поінформувала, що одним із напрямів роботи Проекту є сприяння ефективній організації департаменту аналітичної та правової роботи ВС, тому що його роль дуже важлива для забезпечення єдності практики ВС. Інший напрям роботи Проекту стосуватиметься організації роботи ВС загалом, оскільки, як сказала експерт, він один з найбільших у Європі, в ньому працює багато суддів, які розглядають дуже багато справ.

У розповіді Аніти Зікмане йшлося про те, що ВС Латвійської Республіки приділяє значну увагу інформуванню про найважливіші правові позиції. «Ми витрачали багато зусиль на те, щоб із наявним ресурсом, який не безмежний, забезпечити можливість ознайомлення із правовими позиціями суду всім, кому це потрібно», – сказала вона. Експерт запитала про проблеми на шляху забезпечення єдності судової практики в Україні та що можна зробити для покращення ситуації.

Сергій Бурлаков наголосив, що будь-яке рішення ВС повинно бути прогнозованим для учасників судового процесу. Також він звернув увагу на нестабільність законодавства в Україні протягом останніх років, що ускладнює правозастосування з огляду на тривалий розгляд справ.

Суддя запропонував інтегрувати базу законодавства, яку веде Верховна Рада України, і Єдиний державний реєстр судових рішень, а також розробити єдину пошукову систему, яка б дозволяла відфільтровувати чинні норми від не чинних, актуальні правові позиції від тих, що втратили актуальність або від яких ВС відступив. На думку Сергія Бурлакова, така система має бути орієнтованою як на внутрішнього споживача – суддю, офіс судді, суд у цілому, так і зовнішнього – професійну спільноту, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадянина. «Щоб для всіх учасників процесу правозастосовча практика булу передбачуваною», - пояснив суддя.

Таку позицію підтримала Наталія Сакара, зауваживши: «Дуже зручно, коли в базі об’єднано законодавство і судову практику: знаходиш статтю – і за посиланням можна перейти до практики». Вона також додала, що такі бази вже існують, але для окремих норм закону вони мають або дуже мало посилань на судові рішення, або занадто багато. Тож, вважає суддя, необхідно аналізувати судову практику і давати посилання лише на важливі актуальні правові позиції.

Щоб зрозуміти обсяг відповідної роботи, іноземні гості поцікавились, який відсоток прийнятих Судом рішень заслуговує на особливу увагу. Расім Бабанли трохи спантеличив гостей, навівши статистику: минулого тижня, у період відпусток, ВС розглянув 1755 справ, а найбільше за тиждень розглядав 2708 справ. «Тобто 100-200 унікальних позицій на тиждень точно знайдемо», – підсумував керівник департаменту.

Микола Гімон поцікавився в експертів, хто в їхніх країнах визначає унікальність і значущість судових рішень і сказав про пошук алгоритму взаємодії в цьому питанні суддів і профільного департаменту ВС. З огляду на дуже велике навантаження на суддів спочатку передбачалося, що аналіз практики Суду має робити департамент, але наразі й самі судді, які знають про нові з погляду правозастосування рішення, інформують департамент. Тепер, незважаючи на те, що це займає час, все ж таки судді визначають, які рішення заслуговують на особливу увагу, підсумував  Микола Гімон.  

У Латвії, розповіла Аніта Зікмане, цим питанням опікуються судді, а очолюваний нею департамент виконує технічну роботу. «Ми стежимо за всіма рішеннями, але, щоб опублікувати правову позицію на сайті, звертаємось до судді, який це рішення ухвалював», – сказала експерт. За її словами, у Латвії, яка менша за Україну, для публікації на офіційному сайті Верховного суду правових позицій відбирається близько 10% усіх рішень.

Андрій Грушицький запитав, чи може в Латвії суддя не лише поінформувати департамент про вже прийняте рішення, а й звернутися до нього під час розгляду справи, щоб ознайомитись із потрібними правовими позиціями. Експерт відповіла, що в її країні це роблять суддя з помічником, які самостійно переглядають бази даних. «Ми створюємо каталоги рішень, працюємо над покращенням доступу до баз даних, але шукати практику судді мусять самі», – розповіла Аніта Зікмане.

Наталія Коваленко звернула увагу на велике навантаження на працівників департаменту. Адже, з одного боку 90 його працівників за тиждень мають проаналізувати тисячі скарг, які надходять до ВС, щоб дати суддям релевантну практику. З іншого – вони ж потім повинні промоніторити ці самі рішення на предмет різної практики. То ж суддя цікавилася досвідом інших країн щодо застосування програмного забезпечення з елементами штучного інтелекту для аналізу судової практики.

А Расім Бабанли зазначив, що «спочатку суд працює на практику, а потім практика починає працювати на суд».