Верховний Суд визнав правомірним рішення Київради про надання статусу скверу ділянці біля станції метро «Осокорки»

Якщо судове рішення, яке набуло законної сили, впливає на захист важливого суспільного інтересу, його перегляд без наявності достатніх підстав, зокрема, у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд, розглянувши адміністративну справу за заявою ТОВ про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами у справі за позовом ТОВ до Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

З рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, який згодом розірвано рішенням Київської міської ради у зв’язку з невиконанням умов договору оренди земельної ділянки, а саме: невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Надалі рішенням Київміськради зазначеній земельній ділянці біля станції метро «Осокорки» було надано статус скверу. Позивач, не погоджуючись із таким рішенням Київської міської ради, оскаржив його до суду.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 січня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення ІІІ сесії VІІ скликання Київради «Про надання статусу скверу земельній ділянці біля станції метро «Осокорки».

Пізніше, посилаючись на рішення господарського суду як на нововиявлену обставину, заявник звернувся із заявою про перегляд рішення апеляційного адміністративного суду, яким визнавалася законність створення скверу. Апеляційний адміністративний суд визнав, що рішення господарського суду в зазначеному випадку є нововиявленою обставиною. Верховний Суд скасував це рішення, визнавши його помилковим.

Надаючи оцінку рішенню господарського суду, що набуло законної сили, на предмет його віднесення до нововиявлених обставин у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з такого.

Оскільки рішення Господарського суду м. Києва від 13 березня 2017 року набуло законної сили 5 квітня 2018 року, то обставина, на яку посилається Товариство в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувала під час розгляду й вирішення справи та ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме: на момент прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року.

Суд вказав, що за своєю правовою природою рішення господарського суду, яке набуло законної сили 5 квітня 2018 року, є новою, але не нововиявленою обставиною, отже, не є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року за нововиявленими обставинами в силу ст. 361 КАС України.

Постанова Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/81728542.