«Коли зібрано достатньо матеріалів про пошкодження майна, необхідно відшкодовувати шкоду», – суддя КЦС ВС Євгеній Петров

Близько 50 тис. домівок по обидва боки лінії розмежування було пошкоджено або зруйновано внаслідок бойових дій на сході України. Через недосконале законодавство немає ефективних механізмів відшкодування державою збитків громадян. Про це говорили під час презентації аналітичного дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту. Захід проведений благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні.

З доповіддю перед присутніми виступив суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євгеній Петров. У презентації взяли участь також суддя Великої Палати ВС Віталій Уркевич, начальник Департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли, начальник правового управління (ІV) цього департаменту Михайло Шумило.

Доктор юридичних наук Євгеній Петров до перемоги у травні цього року в конкурсі на посаду судді ВС працював суддею Дружківського міського суду Донецької області, тож має великий досвід розгляду в першій інстанції справ, що стали предметом дослідження. До того ж суддя брав активну участь у робочій групі, створеній суддями першої та апеляційної інстанцій Донеччини і Луганщини, в якій обговорювалися нагальні питання, що поставали перед судами під час розгляду зазначеної категорії справ. Також він був одним з ініціаторів судового форуму, присвяченого саме цій темі.

Доповідач говорив про основні проблеми, з якими стикаються суди, й про те, як вони їх вирішують. Передусім суддя зазначив, що на засіданні робочої групи дійшли згоди про неможливість відмови у відкритті провадження через відсутність закону чи іншого нормативно-правового акта, який регулює відшкодування збитків за пошкоджене/зруйноване майно, або через відсутність державного органу, на який покладено обов’язок здійснювати таке відшкодування. «Ми визначились із цього питання, надали роз’яснення, і сьогодні вже не зустрічаємо відмов саме з цих підстав», – сказав суддя.

Також було напрацьовано позицію, що не можна відмовляти у відкритті провадження через недоведеність факту спричинення шкоди саме діями зазначених у позові відповідачів, зокрема Службою безпеки України або Державною службою України з надзвичайних ситуацій тощо. Противники такої позиції вважали, що треба довести вину таких відповідачів.

Виникало багато питань щодо того, які державні органи слід залучати до участі в справі. Євгеній Петров зазначив, що у 2015–2016 роках крім Кабінету міністрів України співвідповідачами визначали і Президента України, і Верховну Раду України, і СБУ, і ДСНС України. Але згодом судова практика  визначилася, що достатньо, коли особа залучає як головного відповідача КМУ.

За словами доповідача, дуже спірне питання, чи варто залучати до справи агресора –  Російську Федерацію. Він розповів, що, розглядаючи справу в першій інстанції минулого року за клопотанням адвоката позивача, залучив до справи РФ і направив до Міністерства юстиції РФ усі належні матеріали для ознайомлення, однак зворотного зв’язку не було. «Адвокат постійно направляв запити щодо руху справи, обіцяв скаржитись на мене. Я відповідав, що не можу вплинути на отримання відповіді від уряду РФ, а вона залучена до справи саме за клопотанням адвоката», – сказав доповідач.

Євгеній Петров також звернув увагу присутніх на випадок, коли КМУ заявив клопотання про залучення РФ як третьої особи без самостійних вимог. Суд запитав, на чиїй стороні в справі залучати третю особу. І позивач, і відповідач були проти. Суд відмовив у задоволенні клопотання, тому що представникові відповідача було надано час на визначення, на чиїй стороні залучати РФ, але він так і не визначився. «Деякі судді апеляційної інстанції не погоджувалися з цією позицією, вважали, що суд у таких випадках має за власною ініціативою визначити РФ третьою особою на стороні  відповідача. Але навіщо, якщо представник відповідача проти цього?», – зазначив Євгеній Петров.

Виникали питання і щодо розміру відшкодування завданої шкоди. Зокрема, представники відповідача завжди заявляли клопотання про зменшення такого розміру на суму допомоги благодійних організацій. «Я на це не йшов і аргументував свою позицію», – сказав суддя.

Дуже спірним, за його словами, є питання безумовної передачі у власність громаді права на житло в разі отримання компенсації. Євгеній Петров розповів, що конкретна громада в особі Ясинуватської районної військово-цивільної адміністрації відмовилася приймати житло, пояснила, що не може прийняти його у власність і просила суд роз’яснити механізм, як це зробити. Вона запитувала, який саме договір треба укласти: дарування, міни тощо.

Підсумовуючи доповідь, Євгеній Петров наголосив: «Я завжди стояв на позиції, що, коли зібрано достатньо матеріалів про пошкодження майна, необхідно відшкодовувати шкоду».

Після цього суддя відповів на запитання учасників заходу. Зокрема, представник Національної школи суддів України, суддя  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у відставці Галина Юровська зазначила, що є рішення судів про встановлення факту заподіяння шкоди внаслідок збройної агресії РФ. «Чи можуть бути ці рішення підставою для відмови у відшкодуванні шкоди, оскільки в результаті прийняття такого рішення стосовно позивача відповідачем має бути РФ?», – запитала представник НСШУ. Питання викликало дискусію учасників заходу, а Євгеній Петров погодився з думкою, що спочатку збитки за пошкоджене майно має відшкодувати Україна, а вже потім вона повинна знайти механізм, як усі ці кошти стягнути з країни-агресора.