flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

У вироку не можуть бути зазначені дві різні підстави для виправдання особи

09 липня 2019, 12:45

На цьому наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва під час тренінгу для тренерів «Актуальні питання судових процедур та написання судових рішень у світлі новел процесуального законодавства у кримінальному судочинстві».

Світлана Яковлєва розповіла про особливості написання судових рішень з урахуванням правових висновків Верховного Суду. За словами судді ККС ВС, цьому питанню потрібно приділяти значну увагу, адже трапляються випадки, коли судове рішення виписано таким чином, що залишити його в силі неможливо.

Зокрема, Світлана Яковлєва звернула увагу на виправдувальні вироки і нагадала, що у Кримінальному процесуальному кодексі України чітко прописані підстави ухвалення виправдувального вироку (ст. 373 КПК України). Такий вирок постановляється, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 (встановлена відсутність події кримінального правопорушення) та 2 (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) ч. 1 ст. 284 КПК України.

«Якщо в мотивувальній частині вироку зазначається одна підстава виправдання особи, а в резолютивній – інша, то це є підставою для скасування судового рішення. Наприклад, якщо в мотивувальній частині вироку суд висловився про те, що в діянні особи відсутній склад злочину, то зазначати в резолютивній частині вироку про її виправдання з підстави недоведеності вчинення нею кримінального правопорушення не можна», − наголосила суддя ККС ВС.

У мотивувальній частині виправдувального вироку, зауважила Світлана Яковлєва, обов’язково зазначається формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі.

«На практиці трапляється, що суд спочатку зазначає «особа вчинила крадіжку за таких-то обставин», а потім – «виправдати особу за недоведеністю її вини». Виникає питання, як особу було виправдано, якщо сам суд у вироку зазначив, що вона вчинила крадіжку. Тому у виправдувальному вироку необхідно зазначити, що особа обвинувачується у вчиненні певного кримінального правопорушення, але суд визнав обвинувачення недоведеним», − сказала Світлана Яковлєва.

Суддя ККС ВС також відповіла на запитання присутніх про особливості форми та змісту судових рішень, щодо правових висновків Великої Палати Верховного Суду (стосовно застосування «закону Савченко» у часі, застосування ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів іншій стороні)) та судової практики ККС ВС у питаннях, які стосуються вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, призначення покарання за сукупністю злочинів, залучення перекладача та ін.