Про податкові і митні процедури як предмет судового розгляду йшлося на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції

Під час другої секції ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Судовий розгляд податкових і митних спорів: проблеми, виклики, пріоритети», яка відбулася 4–5 липня 2019 року в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, учасники обговорили питання про податкові процедури як предмет судового розгляду.

Перший віце-президент, академік Національної академії правових наук України, завідувач кафедри фінансового права Національного юридичного університету  імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, доктор юридичних наук Микола Кучерявенко та асистент кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Євген Смичок виступили з доповіддю «Процедурне регулювання виконання податкового обов’язку: проблемні аспекти при вирішенні судових спорів». Актуальність цього питання обумовлена наявністю колізій фінансового законодавства щодо визначення моменту виконання обов’язку зі сплати податку та специфікою правової регламентації виконання податкового обов’язку суб’єктами господарювання, щодо яких прийнято постановлене судове рішення про визнання їх банкрутами.

Про спеціальні податкові процедури в польській правовій системі розповів суддя, заступник голови відділу ІІ Фінансової палати Верховного адміністративного суду Польщі Томаш Коляновський. Він пояснив, що податкові справи розглядають адміністративні суди. Податковому провадженню може передувати податковий контроль (особливо у випадку суб’єктів господарської діяльності) або перевірка діяльності (у справах, що не вимагають проведення податкового контролю). Спеціальне провадження регулюється положеннями Податкового кодексу, спеціальними нормативно-правовими актами.

Спеціальні провадження в положеннях матеріального права стосуються окремих податків, наприклад доходів з незадекларованих джерел, коли видатки перевищують рівень доходів, отриманих упродовж податкового року. Якщо податковий орган доведе, що видатки перевищували доходи, а платник податків не зможе пояснити джерел отримання доходів на покриття цих видатків у певний податковий рік та з накопичених заощаджень, то на такого платника податків накладається санкційний податок, який становить 75%. Такий високий штраф, на переконання доповідача, має дуже дієвий превентивний характер для запобігання порушенням у податковій сфері.

З огляду на те, що Україна обрала зовнішньополітичним пріоритетом інтеграцію до ЄС, актуальною є тема дослідження імплементації у податкове законодавство нашої держави міжнародних норм. На це звернула увагу суддя КАС ВС Олена Губська. Вона зазначила, що загалом у рамках імплементації Податкового кодексу України прийнято понад 170 нормативно-правових актів. Серед них – впровадження нових механізмів звітування платників податків шляхом подання податкової звітності засобами електронного зв’язку. Електронну форму податкової звітності використовують понад 60 країн світу. Саме з якісним впровадженням системи електронного документообігу наша держава наблизилась до світових економічних стандартів.

Суддя КАС ВС Мирослава Білак звернула увагу на роль судової практики загалом як джерела права при виникненні правового вакууму. Суддя зазначила, що передбачити всі відносини, які потребують законодавчого регулювання, неможливо, тому прогалини в праві були і будуть.  Вона сказала, що принцип верховенства права, який згаданий у Конституції України три рази, передбачає один із ключових елементів: принцип юридичної визначеності. А це вимагає від судів України єдиної сталої судової практики, яка забезпечується завдяки чітким правовим позиціям суду, що мають юридичне значення і повторюваний характер.

Тему «Категорія «добросовісності» платників податків у податковому праві. Зловживання правом у податкових правовідносинах» висвітлив суддя КАС ВС Ігор Олендер. Аналізуючи судову практику щодо вирішення податкових спорів, наголосив він, можна сказати, що така категорія, як «добросовісність» платника податків, розглядається в таких справах.

Суддя зауважив, що презумпція добросовісності платника податків, яка існує в податковому законодавстві та судовій практиці, означає, що подані платником податків контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об’єктивно відтворюють господарські операції, що є об’єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов’язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов’язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення.

Ігор Олендер також розповів про судову практику КАС ВС з цих питань, про досвід Швейцарії щодо запобігання зловживанню правом у податкових правовідносинах.

«Сьогодні необхідно виховувати культуру загального ставлення до обовʼязку сплати податків. Цей обовʼязок – основа та підвалина існування держави. Тому і фізичні, і юридичні особи мають розуміти, що власною поведінкою вони повинні демонструвати високі стандарти моральності стосовно виконання публічного, соціального обовʼязку сплати податків. Сподіваємося, такий новий підхід у перспективі допоможе уникнути великої кількості податкових спорів», – наголосив Ігор Олендер.

З доповіддю «Судова доктрина «сутність над формою»: досвід Італії» виступив завідувач кафедри конституційного, адміністративного, фінансового та господарського права  Академії праці, соціальних відносин і туризму, керуючий адвокатським бюро «Юрія Оніщика» Юрій Оніщик. Він розповів про законодавче регулювання доктрини «сутність над формою» в Італії та назвав чотири критерії згаданої доктрини: при оподаткуванні господарських операцій віддається перевага їх сутності, а не формі; податок повинен застосовуватися залежно від конкретних результатів угод; не враховуються формальні елементи господарських операцій; якщо форма угоди не відповідає відносинам, які фактично реалізуються між сторонами в угоді, то податкові наслідки визначаються відповідно до відносин, які реально виникли між сторонами (сутність угоди).

Третя секція Міжнародної науково-практичної конференції була присвячена темі «Митні процедури як предмет судового розгляду».

Цю сесію розпочав член Вищої ради правосуддя, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудивус, зазначивши, що питання, які обговорюються на конференції,  є актуальними не лише для судової системи, а й держави загалом. Він наголосив, що митна політика держави – це один з основоположних напрямів внутрішньої політики, що забезпечує життєдіяльність країни, зокрема відіграє важливу роль у наповненні державного бюджету.

Олег Прудивус наголосив, що держава використовує податкову політику як засіб формування державного бюджету, фінансування суспільних програм. Водночас судді повинні пам’ятати про збереження балансу між державними інтересами та інтересами будь-якого платника податків. На збереження цього балансу спрямована діяльність саме адміністративних судів.

Суддя також зазначив, що держава насамперед має дбати про права суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки саме вони, з-поміж інших, наповнюють державний бюджет. Держава повинна сприяти формуванню цивілізованого ринку зовнішньоекономічних відносин, не заважати, а навпаки – створювати такі умови, щоб кожен суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності був зацікавлений діяти в рамках правового поля, сплачувати будь-які обов’язкові платежі, де це необхідно, та бути звільненим від сплати податку з метою створення відповідних умов для нормальних економічних стосунків.

Професор кафедри адміністративного та митного права Університету митної справи та фінансів Юрій Кунєв у доповіді «Митна процедура – опорне поняття у гармонізації митного законодавства України» здійснив огляд підходів для створення законодавчої бази, використаних у міжнародному митному законодавстві, в національному митному законодавстві. Він зазначив, що поняття «митна процедура» запропоновано вважати основним опорним поняттям для розвитку митного законодавства України. На цей історичний момент найбільш дієвим визнано підхід, за яким основним результатом реалізації договірними державами положень Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у редакціях 1973, 1999 років (Кіотська конвенція) є закріплення правового режиму, за якого спрощуються митні формальності в межах кожної держави та гармонізуються митні процедури в сукупності договірних держав (Україна приєдналася до цієї Конвенції у 2006 році).

У контексті доповіді про роль рішень ЄСПЛ у справах щодо розгляду митних спорів для узагальнення практики судочинства доцент кафедри адміністративного та митного права  Університету митної справи та фінансів Анатолій Мазур висловив думку, що рішення ЄСПЛ має бути не лише орієнтиром для судового професійного тлумачення, а й орієнтиром для практики правозастосування суб’єктами владних повноважень.

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук Лариса Трофімова  розповіла, що врегулювання податкових і митних спорів через процедуру примирення за участю судді допомогло зацікавленим сторонам самостійно обрати варіант рішення, що задовольнило б інтереси учасників конфлікту. Дотримуючись норм Кодексу адміністративного судочинства України, судді зазвичай пропонують учасникам судового процесу використати процедуру примирення, але жодного разу сторони не надали заяви для застосування процедури за участю судді, незважаючи на те, що в контексті адміністративної процедури медіація є складовою такого провадження, констатувала суддя.