У Верховному Суді обговорили проекти правил організації ефективного судочинства

У Верховному Суді відбулася зустріч, присвячена обговоренню проектів керівництв для судів першої та апеляційної інстанцій «Правила організації ефективного цивільного судочинства» та «Правила організації ефективного кримінального судочинства».

Участь в обговоренні взяли суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар, експерт міжнародного проекту «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», заступник голови суду Амстердама Естер де Рой та координатори проекту – заступник голови Одеського апеляційного суду Андрій Дрішлюк і суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяна Шевиріна.

За словами Естер де Рой, зазначені правила організації ефективного судочинства покликані заповнити прогалини у процесуальному законодавстві, аби врегулювати деякі внутрішні аспекти діяльності суду. Розроблення та користування такими правилами не заборонені законом і є дискреційним повноваженням суддів. У Нідерландах існує один такий документ, втім в Україні можливе створення кількох керівництв для судів залежно від інстанції та юрисдикції. Однак вони не мають принципово відрізнятися та суперечити одне одному.

На думку Тетяни Шевиріної, у цих документах слід закріпити положення, що стосуються підстав для відводу та самовідводу судді, конкретизувавши норми процесуального законодавства, з урахуванням етичних стандартів і сформованої практики вирішення таких питань.

Андрій Дрішлюк зауважив, що ці правила пройдуть апробацію насамперед  у пілотних судах, щоб їх розробники могли з’ясувати, які проблеми можуть виникнути на практиці та чи буде ефективною така модель організації роботи суду.

Олена Кібенко зазначила, що в Україні, на відміну від багатьох інших країн,  донедавна майже не було практики врегулювання діяльності суду за допомогою документів, ухвалених самим судом. Такі інструменти традиційно вважали більш притаманними країнам загального права, де не існує процесуальних кодексів. Але сьогодні такі керівництва, правила активно застосовують суди багатьох європейських країн, щоб урегулювати певні внутрішні аспекти своєї роботи і надати учасникам процесу необхідну інформацію.

Як вважає Олена Кібенко, найбільш гостро ці питання постали для Великої Палати та об’єднаних палат Верховного Суду, оскільки багато аспектів їх діяльності у процесуальних кодексах залишилися неврегульованими. Тому 12 листопада 2018 року збори суддів КГС ВС рекомендували до застосування Порядок підготовки до розгляду справ Верховним Судом у складі об'єднаної палати КГС. А у Великій Палаті Верховного Суду триває робота над проектом  Регламенту розгляду справ Великою Палатою, робочий варіант якого вже обговорили на зборах.

«Учасники процесу іноді не розуміють, як працює Велика Палата. Наприклад, чому одні справи призначаються раніше, а інші – пізніше, як відбувається розгляд справ у письмовому провадженні, чому обмежується час промови в дебатах. Через це до суду надходять численні запити та скарги від громадян. Якби ми мали регламент, багатьох таких ситуацій вдалося б уникнути. Тому цей документ потрібен, серед іншого, для того, щоб пояснити людям такі організаційні аспекти роботи суду», – зауважила Олена Кібенко.

Учасники зустрічі  погодили участь суддів Верховного Суду в проведенні експертизи та публічному обговоренні проектів правил організації ефективного судочинства. До обговорення питань щодо ролі та функцій таких правил вирішили залучити Національну школу суддів України та членів Науково-експертної ради при Верховному Суді.