Під час ІІ Міжнародної науково-практичної конференції говорили про впровадження інструментів для прозорості і відкритості бізнесу

У ході ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Судовий розгляд податкових і митних спорів: проблеми, виклики, пріоритети», яка відбувається 4–5 липня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, говорили про впровадження Плану дій BEPS (плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування) як виклик тіньовій складовій світової фінансової системи.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна повідомила, що у світі всього близько півсотні офшорних зон, у яких сконцентрована загальна сума коштів може сягати 32 трильйонів доларів США. Багато прогресивних країн вбачають єдиною можливістю об’єднатися і почати роботу для наповнення свого бюджету. З 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках Проекту Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і взяла на себе зобов'язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS.

Як повідомила народний депутат, Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики напрацював законопроект про імплементацію кроків BEPS, оскільки стало підтвердженою істиною, що це єдиний шлях боротьби з використанням офшорних юрисдикцій.

Ніна Южаніна констатувала, що з 2019 року сама зміна світової фінансової системи у напрямі прозорості та відкритості є невідворотною, а банківської таємниці для цілей оподаткування та непрозорості структури, якою користувалися і зловживали платники податків у всьому світі для приховування своїх активів та доходів від оподаткування, вже майже не існує. Вона повідомила, що у Верховній Раді України перебуває два законопроекти, які регламентують розкриття банківської таємниці в Україні.

Народний депутат також розповіла, що Парламент намагається надати більше інструментів для прозорості і співпраці бізнесу з контролюючим органом. Наприклад, укладення складних угод під контролем контролюючих органів. Ця норма діє з січня 2018 року. Але за цей час лише один договір укладено за такою процедурою. Платники податків ще не навчені користуватися такими інструментами. Ніна Южаніна впевнена, що бізнес поступово буде перелаштовуватися, щоб більш відкрито працювати із контролюючим органом, а також ширше застосовувати програмне забезпечення для вирішення тих проблем, які зараз є.

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, президент Асоціації податкових радників, член Європейської асоціації податкових професорів (EATLP) Данило Гетманцев розповів, що 28 лютого 2019 року Верховна Рада ратифікувала багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, що вносить значні зміни до чинних угод про уникнення подвійного оподаткування (MLI). Такий крок – це реалізація двох із чотирьох кроків мінімального пакету ініціатив протидії BEPS: недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами (реалізовується через декларацію особливої мети угоди в її преамбулі і через запровадження правила протидії зловживанню); удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів.

Суддя КАС ВС Наталія Блажівська в контексті доповіді про особливості розгляду податкових спорів у країнах Європейського Союзу навела приклад, що у Верховному адміністративному суді Фінляндії розглядалося питання стосовно рекомендацій і дії рекомендацій ОЕСР. Якщо в законодавстві Польщі напряму передбачено, що суд може їх застосовувати, то за практикою, яка склалася у Верховному адміністративному  суді Фінляндії, виходять із рекомендаційних позицій, тобто суддям не заборонено у рішеннях прописувати те, що міститься у керівних принципах, але в кожній справі суди роблять примітку, що ці принципи не мають джерела права. Наприклад, в одному із судових рішень зазначено, що керівні принципи ОЕСР не можуть розширювати сферу дії національного законодавства на шкоду платнику податків. В Україні це питання ще не вирішено, тому судді судової палати з розгляду справ щодо податків Касаційного адміністративного суду у складі ВС уважно вивчатимуть практику, яка склалася в європейських країнах, зазначила Наталія Блажівська.