Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак розповіла на тренінгу, присвяченому проблемним питанням застосування норм чинного цивільного процесуального законодавства, що відбувся у м. Сєверодонецьку 27 червня 2019 року. Його слухачами були судді Луганського апеляційного суду, Луганського окружного адміністративного суду та судді місцевих судів Луганської області. Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC) в рамках Проекту «Інформування, консультування та правова допомога» (ICLA) за участю Національної школи суддів України.
На тренінгу значну увагу було приділено Закону України від 3 липня 2018 року № 2478-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Цим документом змінено підходи до солідарної відповідальності боржників та поручителів за кредитними зобов’язаннями, строки чинності поруки, підстави її припинення тощо.
За словами доповідача, зазначений Закон набув чинності 4 лютого 2019 року, і касаційний суд ще не розглядав справи із застосуванням його норм. Однак до судів першої та апеляційної інстанцій такі справи надходять, тож у КЦС ВС на нарадах обговорили питання щодо застосування змін, щоб надавати методичні рекомендації апеляційним і районним судам. Ольга Ступак донесла суддям Луганщини інформацію про узгоджені позиції КЦС ВС з актуальних питань застосування Закону.
Зокрема, доповідач звернула увагу на зміни у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Тепер, якщо строк припинення поруки не встановлено в договорі, кредитор має право стягнути з поручителя борг протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов’язання, а не шести місяців, як було раніше. Підхід щодо обрахунку строку чинності поруки за кожною частиною зобов’язання окремо залишився незмінним.
Наголошувалося, що, встановлюючи загальний розмір відповідальності поручителя за окремими щомісячними платежами, суд не може застосовувати трирічний строк поруки до окремих платежів, за якими порука припинилась виходячи із шестимісячного строку.
У ч. 1 згаданої статті тепер передбачено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника без згоди поручителя останній відповідає за порушення зобов’язання в обсязі, що існував до його зміни. Натомість раніше у разі збільшення обсягу відповідальності боржника без згоди поручителя порука просто припинялась.
Зверталась увага і на те, що у ч. 3 ст. 554 ЦК України врегульовано питання розподілу відповідальності кількох поручителів за одним зобов’язанням, якщо вони уклали з боржником різні договори поруки. Раніше у відповідній нормі йшлося тільки про осіб, які спільно дали поруку. Тепер у разі укладання поручителями різних договорів за одним зобов’язанням вони відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.
Крім того, на тренінгу обговорювалися питання щодо процесуальних механізмів забезпечення ВС єдності судової практики. Зокрема, Ольга Ступак розповіла про розгляд справ палатами та Об’єднаною палатою КЦС ВС і Великою Палатою ВС. Учасників заходу, зокрема, цікавили підстави передачі справ на розгляд кожної з них.
Доповідач зазначила, що судді менше ознайомлені з рішеннями ОП КЦС ВС, ніж із рішеннями ВП ВС, бо останні більше популяризують, зокрема у пресі. Тож вона поінформувала суддів, зокрема, про останнє рішення ОП КЦС ВС від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18). В ньому суд визначив поняття «поворот виконання рішення» та «кондикційний позов» і встановив, що у справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.
Учасники заходу обговорили також проблемні питання, що виникають під час розгляду заяв про відводи суддів. Зокрема, йшлося про те, що у більшості судів першої інстанції залишилося по одному судді цивільної спеціалізації. Тому в разі визнання необґрунтованою заяви про відвід судді вона передається на розгляд іншому судді, в такому випадку – іншого районного суду.
На тренінгу судді ставили Ользі Ступак багато запитань щодо застосування процесуального закону, які виникають у практиці районних судів та апеляційного суду, й отримували вичерпні відповіді. Учасники заходу зазначили, що зустріч була цікава і продуктивна.