Документ про внесення грошової застави має відображати оплату застави саме кандидатом, який балотується та подає документи для реєстрації

Таке рішення ухвалив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 29 червня 2019 року, розглянувши апеляційну скаргу у справі за позовом кандидата у народні депутати України Володимира Парасюка до Центральної виборчої комісії про скасування постанови №1193 від 23 червня 2019 року про відмову у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати, зобов’язання повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію та зареєструвати кандидатом у народні депутати. Верховний Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України В.Парасюка, а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, – без змін.

Суд встановив, що підставою для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати позивача було те, що до заяви про його самовисування додано квитанцію про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії коштів, внесених іншою особою.
ЦВК дійшла висновку, що грошову заставу внесено неналежною особою, а отже, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі – Закон № 4061-VI) документа про внесення грошової застави кандидатом у народні депутати України відповідно до ст. 56 цього Закону не додано. Позивач зазначив, що грошова застава внесена ним, а інша особа - його представник, який виконав лише технічну функцію, сплативши в касі банку його особисті кошти як заставу.

Верховний Суд дійшов висновку, що документ про внесення грошової застави має відображати, зокрема, здійснення оплати грошової застави саме кандидатом, який балотується в одномандатному виборчому окрузі та подає документи для реєстрації. 
У рішенні ВС наголошується на тому, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до заяви про самовисування позивача додано квитанцію про переказ у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК коштів, внесених іншою особою, відповідно до якої в графі «призначення платежу» вказано: «грошова застава кандидата у народні депутати України Парасюка Володимира Зіновійовича», однак, в усіх графах «ПІБ» зазначено прізвище іншої особи, що в даному випадку ідентифікує саме цю особу як платника.
Крім того, у квитанції у графі «призначення платежу» зазначено «комісія з платника», а оскільки у графі «ПІБ» в такій квитанції зазначено також прізвище іншої особи, то таке свідчить, що комісію стягнуто саме з цієї особи як платника за такими квитанціями. Також, факт надходження відповідних коштів до ЦВК саме від особи, яка сплачувала квитанцію, підтверджується і довідкою, підписаною головним бухгалтером ЦВК, та копією витягу з виписки Державної казначейської служби України зі спеціального рахунку ЦВК, відкритого для зарахування грошової застави.
Отже, з наданих доказів та інших матеріалів справи не встановлено надходження на спеціальний рахунок ЦВК коштів саме від кандидата у народні депутати Парасюка В.З.

З повним текстом рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень - htpp://www.reyestr.court.gov.ua/ (справа № 855/167/19, адміністративне провадження № А/9901/123/19).