Як Велика Палата переглядає рішення національного суду за наслідками виявлення ЄСПЛ порушень прав людини

Про це йшлося на сесії «Практика ЄСПЛ і практика національних судів щодо відновлення» в рамках першого дня конференції «Єдність судової практики: погляд Європейського суду з прав людини та Верховного Суду», яка проходила 14-15 червня 2019 року за експертного та організаційного сприяння Проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» та Офісу РЄ в Україні.

Модерувала сесію менеджер Проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Марта Басистюк. Першим виступив в. о. голови Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Фредрік Сундберг із доповіддю про перегляд судових рішень на виконання рішень ЄСПЛ. Зокрема, він зазначив, що відновлення провадження у справі має відбуватися у виняткових випадках, коли виявляються нові важливі факти чи обставини, коли йдеться про необхідність виправити помилки, допущені під час розгляду справи і які не були виправлені внаслідок її перегляду в апеляційному чи касаційному порядку. 

Доповідач звернув увагу, що в деяких випадках національні суди (зокрема, така практика була і в Україні) доходять до висновку, що коли в рішенні ЄСПЛ немає вказівки щодо його виконання, то можна й не переглядати рішення національного суду. «Це абсолютно неправильно. Коли Суд каже про порушення, то треба робити з цього висновки і виконувати рішення у спосіб, який відповідає практиці держави і Комітету міністрів Ради Європи», - сказав  Фредрік Сундберг.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Леонід Лобойко розповів про практику ВП ВС з відновлення провадження після рішення ЄСПЛ. Він зазначив, що до відновлення провадження необхідно ставитися дуже обережно, оскільки, наприклад, через повернення до кримінального процесу після певного часу засуджений сподіватиметься на зменшення покарання чи на виправдання, а потерпілі нестимуть «подвійне покарання». При цьому доповідач зазначив, що у своїх рішеннях ЄСПЛ може зазначати, чи вважає він за потрібне відновити провадження, чи віддає це на розсуд національного суду.

Суддя навів деякі рішення ВП ВС щодо перегляду рішень за виключними обставинами згідно із нормами процесуального законодавства.

Зокрема, для прикладу перегляду цивільних справ наводилася постанова ВП ВС у справі №2-1/07 від 28 лютого 2018 року, прийнята внаслідок рішення ЄСПЛ у справі «І. Н. проти України» від 23 червня 2016 року. Особа провела 8,5 місяців у трьох психіатричних закладах через те, що зверталася зі скаргами на посадовців. Після звільнення вона просила суд, в тому числі, стягнути з цих закладів моральну шкоду у 100 тис. грн. Суд визнав незаконним тримання позивача лише в одному закладі й призначив моральну шкоду у 2 тис. грн. Після перегляду рішення ВП ВС призначила стягнути моральну шкоду у розмірі 99 тис. грн солідарно зі всіх закладів, що протиправно позбавили свободи позивача.

Щодо кримінальних справ наводилася постанова ВП ВС у справі №1-13/2002 від 16 травня 2018 року, прийнята за наслідками рішення ЄСПЛ у справі «Шабельник проти України» (№2) від 01 червня 2017 року. ЄСПЛ встановив порушення лише у судовому провадженні, яке стосувалося першого епізоду. ВП ВС дійшла висновку, що скасовувати рішення за другим епізодом не потрібно і скасувала його тільки за першим епізодом та направила справу на новий розгляд, хоча й дійшла висновку, що довічне позбавлення волі - адекватне покарання за другим епізодом.

Із доповіддю виступив також заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина. Зокрема, він зазначив, що перегляд справи або відновлення провадження є питанням індивідуальних заходів, спрямованих на те, щоб повернути людину в ситуацію, яка існувала до порушення її права. «Комітет міністрів РЄ у своїх рекомендаціях закликав усі сторони переглянути національні правові системи з тим, щоб забезпечити існування належних можливостей для перегляду рішень, в тому числі з відновленням проваджень у тих випадках, де ЄСПЛ вирішив, що відбулося порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», - сказав він.

Національний експерт Проекту РЄ «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Ірина Кушнір презентувала моніторинг судової практики в аспекті рішень ЄСПЛ «Бочан проти України» (№2), «Яременко проти України» (№2) і «Шабельник проти України» (№2). «Метою моніторингу було визначити, якою була практика після прийняття зазначених рішень ЄСПЛ», - пояснила вона. В рамках дослідження проаналізовано, зокрема, 35 рішень (ухвал і постанов) у кримінальних справах і 50 рішень у цивільних справах.