Судді ВС обговорили аспекти розгляду справ щодо злочинів, повʼязаних з корупцією

Сесію «Корупційні злочини: практика ЄСПЛ в українському контексті», яка відбулася в рамках конференції «Єдність судової практики: погляд Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду» модерував голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко.

За його словами, питання щодо боротьби з корупцією є актуальним в багатьох країнах. В Україні спочатку відбулася реформа кримінального законодавства, і в 2012 році був прийнятий новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Також була реформована правоохоронна система, створені нові органи – зокрема, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Крім того, був утворений Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме кримінальні провадження (справ) щодо злочинів, повʼязаних з корупцією.

Станіслав Кравченко нагадав, що недавно збори суддів ККС ВС визначили спеціалізацію суддів Третьої судової палати ККС ВС: вони в касаційному порядку переглядатимуть судові рішення щодо корупційних злочинів, у тому числі ухвалених і ВАКС. Таким чином, була сформована окрема судова вертикаль для розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних з корупцією.

Суддя Європейського суду з прав людини (Болгарія) Йонко Грозев виступив з доповіддю «Спеціальні методи розслідування у провадженнях, які стосуються організованої злочинності та корупційних правопорушень, а також забезпечення права на справедливий суд у практиці Європейського суду з прав людини». Він розповів про ефективність інструментів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю, та механізмів розслідування корупційних злочинів, проаналізував конкретні справи, які розглянув ЄСПЛ, що стосувалися згаданих питань.

Також Йонко Грозев звернув увагу на інститут угод про визнання винуватості. За його словами, дієвість цього інституту залежить від того, наскільки ефективною є система кримінального правосуддя в країні.

«Якщо ж практика розгляду кримінальних проваджень не є усталеною, то сподіватися на те, що інститут угод про визнання винуватості працюватиме на належному рівні, не варто», - зазначив суддя ЄСПЛ.

Суддя ККС ВС, секретар Третьої судової палати ККС ВС, яка уніфікуватиме судову практику щодо розгляду справ про корупційні злочини, Герман Анісімов зауважив, що забезпечення єдності судової практики у першу чергу залежить від якості законодавства. За його словами, законодавець удосконалив процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, утім деякі питання, які б сприяли уніфікації цієї практики, залишилися не вирішеними.

Так, за словами секретаря палати, у примітці до ст. 45 Кримінального кодексу України зазначається, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України. Водночас, на думку Германа Анісімова, для належної ідентифікації ознак злочинів, повʼязаних з корупцією, доцільно було б у КК України визначити поняття «корупційний злочин». Це, у свою чергу, допоможе формувати єдину практику розгляду справ про корупційні злочини.

Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич розповіла про особливості процедури передачі кримінальних проваджень від місцевих судів до ВАКС, а суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Дмитро Михайленко детально зупинився на питаннях щодо обсягу і структури предметної підсудності ВАКС та стосовно ефективного виконання його завдань.

Своїми думками щодо практики ЄСПЛ в українському контексті, яка стосується розгляду справ про корупційні злочини, також поділилися прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олексій Колотило та доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Ахтирська.