Застосування інституту відновного правосуддя під час розгляду кримінальних справ підвищить довіру до суду

10 червня судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів та Ольга Булейко взяли участь в організаційному засіданні координаційної ради в рамках запуску Проекту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», який реалізуватиметься Інститутом Миру і Порозуміння (ІМіП), Фондом демократії Організації Об’єднаних Націй.

До складу координаційної ради, що працюватиме на базі Верховного Суду, ввійшли Надія Стефанів та Ольга Булейко, а також за згодою її членами стануть провідні фахівці у питаннях щодо відновного правосуддя з різних інституцій, зокрема Вищої ради правосуддя, Національної школи суддів України тощо.

Під час організаційного засідання було обговорено цілі та завдання впровадження відновного правосуддя в системі кримінального судочинства України. Голова ІМіП Роман Коваль розповів, що означає поняття «відновне правосуддя», та перелічив завдання Проекту. Так, потрібно розробити механізм впровадження відновного правосуддя в систему кримінального судочинства в Україні. Для цього будуть створені пілотні майданчики відновного правосуддя в шести регіонах України (Миколаїв, Одеса, Харків, Івано-Франківськ, Львів, Сєверодонецьк), а потім досліджуватимуться результати практичного застосування згаданого механізму.

Ще одна мета Проекту – підвищення обізнаності населення та представників правової системи України щодо відновного правосуддя та запровадження програм медіації в кримінальних справах. Крім того, за результатами роботи Проекту будуть розроблені рекомендації стосовно застосування медіації в системі кримінального судочинства. Це, в свою чергу, сприятиме інституціоналізації відновного правосуддя.

За словами Надії Стефанів, також важливо сформувати пропозиції для внесення змін до законодавства, які б допомогли впровадженню інституту відновного правосуддя під час розгляду кримінальних справ. У перспективі виконання всіх намічених цілей Проекту призведе до зростання довіри громадян до системи кримінального судочинства зокрема та судової влади загалом.

Ольга Булейко звернула увагу на те, що на практиці не часто застосовується ст. 314-1 «Складання досудової доповіді» Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої для забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. На її думку, більш активне застосування цієї статті позитивно позначиться на впровадженні інституту відновного правосуддя.

Як зауважила радник Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх Міністерства юстиції України Соломія Старосольська, ініційовано внесення змін до законодавства для врегулювання питання щодо обов’язковості складання досудової доповіді та строків її подання до суду.

Також під час організаційного засідання координаційної ради учасники заходу поділилися своїми думками щодо можливості імплементації новітніх підходів у сфері кримінального судочинства; стосовно того, які суб’єкти можуть брати участь у процедурі відновного правосуддя (обвинувачений, потерпілий, сторона обвинувачення, сторона захисту, медіатор, орган пробації, представники громади тощо) та на якому етапі − досудового розслідування чи судового розгляду − має розпочинатися ця процедура.

Наприкінці зустрічі присутні схвалили мету та завдання проекту «Впровадження відновного правосуддя в Україні», обговорили подальші кроки діяльності координаційної ради.