Постанова Верховного Суду про неможливість касаційного оскарження судових рішень, які стосуються питань щодо виконання вироку

За змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 424, ч. 6 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов’язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу засудженого на судові рішення місцевого та апеляційного судів.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції було задоволено подання районного відділу кримінально-виконавчої інспекції, скасовано звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання, призначеного раніше вироком цього ж місцевого суду за ч. 2 ст. 186 (грабіж), ч. 1 ст. 304 (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) Кримінального кодексу України.

Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.

У касаційній скарзі засуджений, вказуючи на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати згадані судові рішення та звільнити його з місць позбавлення волі.

Як зазначається в постанові ОП ККС ВС, згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), обов’язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.

Тобто право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку. Так, предметом касаційного розгляду в кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов’язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та при призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 6 ст. 539 КПК України право на оскарження ухвали суду про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, обмежується можливістю її перегляду в апеляційному порядку, тоді як касаційний порядок оскарження такої ухвали у згаданому Кодексі не передбачається.

Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на те, що вирішення судом питань, зазначених у ст. 537 КПК України, в тому числі про направлення особи, звільненої від покарання з випробуванням, для відбування покарання, яке призначене відповідно до вироку (п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України), належить до процесуальних дій, які безпосередньо не пов’язані із вчиненням особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, натомість стосується виключно порядку виконання вироку, ухваленого за результатами кримінального провадження, що набрав законної сили, тому відповідні ухвали місцевого й апеляційного судів не перешкоджають кримінальному провадженню та не можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі ч. 2 ст. 424 КПК України.

ВС закрив касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/80633675.