Судді Верховного Суду взяли участь у VIІ Східноукраїнському юридичному форумі

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко взяла участь у дискусії на першій сесії форуму «Ефективне судочинство: очікування і реалії» та розповіла про те, як електронний суд може покращити ефективність судочинства.

«Правники мають активно долучатися до впровадження електронних технологій у судовій системі. Судді першими будуть протидіяти новаціям, і це нормально, так відбувається у всіх країнах. Саме адвокатська спільнота має бути зацікавлена у впровадженні електронного суду і активно підштовхувати судову систему до цього», – зазначила суддя під час виступу.

Інтерес учасників форуму викликала й друга тема для обговорення – конфлікт інтересів і способи його розв’язання. Олена Кібенко зауважила, що судді – колишні адвокати і науковці – внаслідок своєї високої інтегрованості в правничу спільноту постійно стикаються з ситуаціями, коли потрібно вирішувати питання щодо наявності конфлікту інтересів.

Наприклад, якщо учасника процесу представляє колишній студент судді чи адвокат юридичної фірми, де працював суддя або партнером якої він був. Суддя в такій ситуації може заявити самовідвід чи розкрити відповідну інформацію.

Втім, намагання брати самовідвід у будь-якій ситуації для уникнення найменших сумнівів у своїй неупередженості може призвести до надмірного і невиправданого відсторонення судді від розгляду великої кількості справ, про це, зокрема, йдеться у Бангалорських принципах поведінки суддів.

Доповідь судді ВП ВС Віталія Уркевича була присвячена правовим висновкам Верховного Суду щодо представництва адвокатами інтересів особи у суді та оформлення їх повноважень.

Так, у постанові ВП ВС від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16 йдеться про те, що особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Натомість у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Також Велика Палата ВС дійшла висновку, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, і надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство України не вимагає.

Крім того, Віталій Уркевич проаналізував і позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС, відповідно до якої законодавство не встановлює, що в довіреності, виданій на ім’я фізичної особи – адвоката, обов’язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом.

Водночас особа, яка здійснює представництво за довіреністю, повинна мати статус адвоката й отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат був одним зі спікерів у межах програми форуму і виступив із доповіддю «Забезпечення єдності судової практики Верховним Судом». Суддя акцентував на тому, що застосування правових норм у подібних фактичних ситуаціях по-різному шкодить правовій визначеності, натомість забезпечення єдності судової практики сприятиме підвищенню довіри суспільства до судової влади; прогнозованості судової практики та оперативності розгляду справ.

Також Василь Крат виокремив існуючі механізми забезпечення єдності судової практики: а) процесуальні – спеціалізація серед суддів КЦС ВС (наразі у КЦС ВС немає спеціалізації серед суддів щодо розгляду справ, КГС ВС та КАС ВС мають спеціалізацію); б) позапроцесуальні – узагальнення судової практики за категоріями спорів; висновки щодо застосування норм права; повідомлення стосовно типових справ; обмін досвідом, участь у дискусіях, обговореннях правових проблем.

Суддя також зауважив, що зміна правового висновку значно впливає на судову практику, у тому числі й на ті справи, які вже перебувають на розгляді КЦС ВС з позицій забезпечення єдності судової практики.

«Прийняття одного судового рішення, де була висловлена певна позиція ВП ВС, впливає на сотні подібних справ. Навряд чи може бути застосований до висновків ВП ВС підхід такий самий, як для вирішення темпоральної колізії норм, що має застосовуватися норма, яка прийнята останньою, оскільки будь-яких законодавчих та доктринальних передумов для цього немає. Більш того, якщо б існувала як теоретична, так і практична можливість для його застосування, то вочевидь не виникала б проблема неоднакової судової практики, оскільки потрібно було б керуватися саме останнім висновком. Тому, якщо правова позиція змінюється, вона повинна застосовуватися на майбутнє, і для цього потрібно внести відповідні зміни до процесуального законодавств», – зазначив Василь Крат.