Судді ККС ВС передали європейським експертам пропозиції щодо удосконалення норм КПК України

30 травня судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Лев Кишакевич і Микола Мазур зустрілися з експертами Проекту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні». Сторони обговорили особливості розгляду кримінальних проваджень у суді касаційної інстанції. Також ішлося про недоліки процесуального законодавства, які потрібно усунути.

Судді ККС ВС розповіли, як відбувається розгляд касаційної скарги в суді, якими є повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Зокрема, Микола Мазур звернув увагу експертів на таке. Кримінальний процесуальний кодекс України містить статтю, яка дозволяє розглядати справи в письмовому провадженні, але вона сформульована таким чином, що у 100% випадків розгляд відбувається в усному провадженні.

У цій статті мова йде про те, що суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники процесу заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. Але на практиці ця норма жодного разу не була реалізована. Адже навіть якщо одна особа заявить таке клопотання, то інші учасники цього не зроблять.

«Тому ми пропонуємо внести зміни до КПК України щодо інституту письмового провадження, які б дозволили касаційному суду застосовувати його під час розгляду більшості справ», – додав Лев Кишакевич.

Крім того, Микола Мазур зауважив, що кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів ККС ВС у складі трьох суддів, а палата, яка спеціалізується на розгляді справ (проваджень), пов’язаних з корупцією – у складі семи суддів. При цьому збори суддів ККС ВС затверджують склад постійних колегій строком на один рік. А суддя-доповідач визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

«Практика показала, що саме завдяки постійним колегіям суддів вдається забезпечити ефективний розгляд кримінальних проваджень у касаційному порядку», – наголосив Лев Кишакевич. Він пояснив: якби для розгляду кожної справи формувалася нова колегія суддів, то багато часу витрачалося б на те, щоб дочекатися, коли той чи інший суддя звільниться після розгляду справи в одній колегії і долучиться до розгляду справи в другій колегії. У такому разі судді ККС ВС розглядали б набагато менше кримінальних проваджень.

Микола Мазур також зазначив, що для забезпечення єдності судової практики у визначених КПК України випадках кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється судовою палатою, об’єднаною палатою ККС або Великою Палатою Верховного Суду.

Суддя звернув увагу й на те, що відповідно до КПК України касаційний суд може оголосити резолютивну частину судового рішення, якщо складання його повного тексту вимагає значного часу. Повний текст ухвали чи постанови повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини. На його думку, через це суд, який повинен формувати позиції з принципово важливих правових питань, зв’язаний коротким строком для викладення мотивації. Якщо для нескладних справ п’яти днів вистачає, то для справ, які надалі можуть вплинути на формування судової практики щодо певних питань, цього часу не достатньо.

Також сторони обговорили питання щодо участі засуджених у судових засіданнях (зокрема, за допомогою проведення відеоконференцзв’язку та безпосередньої доставки засуджених до зали суду); стосовно можливості касаційного суду обирати запобіжний захід, зокрема в разі скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції; щодо того, які особи найчастіше подають касаційні скарги і з яких підстав тощо.

Судді ККС ВС подякували фахівцям за те, що вони діляться власним досвідом і надають відповідні рекомендації. На прохання експертів Проекту Twinning судді ККС ВС передали їм письмові пропозиції стосовно удосконалення положень КПК України, що дасть змогу досягти більш ефективного та якісного розгляду кримінальних проваджень у суді касаційної інстанції.

Ці пропозиції експерти планують використати для підготовки звіту, який міститиме рекомендації щодо питань покращення процесуального законодавства в частині касаційного провадження.

Від Проекту Twinning участь в обговоренні взяли такі експерти: cуддя Федерального Верховного суду Німеччини Улріх Франке, голова Апеляційного суду Арнем-Леуварден (Нідерланди) Альфред Рене Ван дер Вінкель, заступник голови Вищого земельного суду у м. Кельні (ФРН) Крістіан Шмітц-Юстен, екс-голова Земельного Конституційного суду (ФРН) Вінфрід Шуберт, постійний радник Проекту, суддя Верховного суду Латвії Яутріте Брієде. Також участь у зустрічі взяла начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.