Розгляд судом касаційної інстанції справ у письмовому провадженні має бути правилом, а не винятком – міжнародні експерти

Положення Кримінального процесуального кодексу України в цілому спрямовані на забезпечення дотримання розумного строку розгляду кримінальних проваджень. Утім, недосконалість деяких приписів згаданого Кодексу стає причиною надмірної тривалості кримінальних проваджень, тому наявні недоліки необхідно усунути.

Про це йшлося під час робочої зустрічі експертів Ради Європи з суддями та працівниками апарату Верховного Суду, яка була присвячена обговоренню підготовленого міжнародними фахівцями документа − проекту експертної оцінки Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи щодо питань, повʼязаних із відповідністю положень КПК України вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які стосуються тривалості кримінального провадження.

Як зауважив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, не тільки в Україні існує проблема надмірної тривалості кримінальних проваджень, а й в інших європейських країнах. Відтак громадяни різних держав часто звертаються до Європейського суду з прав людини зі скаргами щодо порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

За словами Мортена Енберга, потрібно проаналізувати, що призводить до затримки розгляду кримінальних проваджень, та вирішити, як покращити ситуацію. Це і зробили міжнародні фахівці Ради Європи, підготувавши згаданий проект експертної оцінки. У документі досліджуються положення КПК України, їхній вплив на тривалість кримінальних проваджень та надані рекомендації щодо норм Кодексу, до яких варто було би внести зміни.

Міжнародний експерт Ради Європи Джеремі МакБрайд представив висновки, які містяться в проекті оцінки. За його словами, проблеми з дотриманням п. 1 ст. 6 Конвенції можуть виникати на кожній із стадій кримінального провадження: під час досудового розслідування, розгляду в суді першої інстанції та апеляційного, касаційного оскарження.

Джеремі МакБрайд зазначив, що, зокрема, під час розгляду кримінальних проваджень у суді однією з причин гальмування судового процесу є неявка на засідання адвокатів та прокурорів. І Україна – не єдина країна, яка стикається з такою проблемою. Він зауважив, що у випадку зловживання стороною захисту чи стороною обвинувачення процесуальними правами можна ініціювати дисциплінарне провадження щодо адвоката чи прокурора. Проте це також призведе до затримки розгляду кримінального провадження.

Більш ефективним у цьому випадку, на думку міжнародного експерта, є застосування штрафу за неповагу до суду. Джеремі МакБрайд запропонував запровадити такий підхід: якщо до адвоката чи прокурора буде застосовано кілька штрафів за неповагу до суду у звʼязку з систематичною неявкою на судові засідання, то тоді вже варто ставити питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

За словами Джеремі МакБрайда, в середньому в Україні кримінальне провадження триває приблизно два роки, а от, наприклад, у Шотландії – 140 днів (від дня арешту особи до завершення судового провадження).

Втім, законодавчі прогалини, вважають міжнародні фахівці, – не єдиний фактор, який впливає на тривалість кримінального провадження. Сьогодні є низка й інших причин: наприклад, надмірне навантаження суддів, брак суддів у багатьох судах.

У свою чергу, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко розповів, що питання стосовно дотримання розумності строків розгляду кримінальних проваджень було головним під час організації роботи ККС ВС. Наразі строки розгляду кримінальних проваджень вдалося скоротити: шлях від суду першої інстанції до суду касаційної інстанції в більшості випадків справа «проходить» приблизно за рік.

Як наголосив Станіслав Кравченко, однією з основних причин затримки розгляду справ є неявка сторін кримінального провадження на судові засідання. За його словами, в суді касаційної інстанції таку проблему можна вирішити за допомогою широкого застосування інституту письмового провадження, але законодавчі приписи не дозволяють цього робити. «Норми КПК України, які регулюють питання щодо провадження у суді касаційної інстанції, виписані таким чином, що майже у 100 % випадків ККС ВС розглядає касаційні скарги в усному провадженні», – зауважив Станіслав Кравченко.

Джеремі МакБрайд та його колега – міжнародний експерт Ради Європи Лорена Бахмаєр Вінтер зазначили, що для європейських країн розгляд судом касаційної інстанції справ у письмовому провадженні – звична практика. Тільки у виняткових випадках (якщо таке рішення ухвалить суд) справа може розглядатися в усному провадженні.

Міжнародні фахівці звернули увагу і на те, що до суду касаційної інстанції мають надходити тільки «масштабні справи», які стосуються важливих правових питань, а крапку в більшості справ має ставити апеляційний суд. Для цього потрібно запроваджувати дієві та ефективні касаційні «фільтри».

У свою чергу суддя ККС ВС Микола Мазур розповів про приписи КПК України, які не впливають на тривалість розгляду кримінальних проваджень, але створюють зайве навантаження на суддів. На його думку час, який йде на вирішення деяких процесуальних моментів, можна було би використати для розгляду кримінальних проваджень по суті. Наприклад, є норма щодо вирішення питання про виправлення описки в судовому засіданні. Якщо касаційний суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою, він може це зробити без проведення судового засідання. Утім, якщо під час ухвалення такого рішення буде  зроблена описка, то суд має призначити дату судового засідання, повідомити про це сторони з однією лише метою – виправити описку. При цьому витрачаються економічні та часові ресурси.

Своїми думками щодо тривалості кримінального провадження також поділилися судді ККС ВС Тетяна Матієк, Лев Кишакевич та заступник керівника апарату ВС – керівник секретаріату ККС ВС Юрій Хімʼяк.

Представники Верховного Суду та експерти Ради Європи висловили сподівання, що підготовлений документ допоможе вирішити законодавчі проблеми та зорієнтує, які саме правки необхідно внести до КПК України для зменшення строків тривалості кримінальних проваджень.