Судді Верховного Суду діляться досвідом з новопризначеними колегами

13-17 травня триває орієнтаційний курс для новопризначених суддів Верховного Суду, організований Національною школою суддів України за підтримки міжнародних партнерів. Перший день заходу був присвячений питанням застосування принципу верховенства права у практиці Верховного Суду, забезпечення єдності судової практики та незалежності суддів.

Суддя Великої Палати ВС Олександра Яновська розповіла про тенденції та підходи застосування принципу верховенства права. Вона наголосила, що влада має бути направлена на те, щоб захистити людину і дати їй можливість реалізувати свої природні права. «Верховенство права – це, перш за все, ефективне дотримання прав людини», – сказала суддя. Також доповідач пояснила, що складові елементи поняття «верховенство права», як-то законність, пропорційність, доступ до суду та інші, не можна розглядати як такі, що існують самі по собі. Натомість вони направлені на ефективний захист прав людини.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат звернув увагу на те, що принцип верховенства права покликаний забезпечувати права людини, але у спорах щонайменше дві сторони, і постає питання, як забезпечити баланс їх інтересів. Також доповідач наголосив, що при застосовуванні принципу верховенства права завжди існує ризик створити нову або розширити існуючу норму, що є неправильним. «Позиції в деяких рішеннях Верховного Суду перебувають на межі такого регулювання», – сказав Василь Крат.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв присвятив доповідь новим процесуальним інструментам забезпечення єдності судової практики Верховним Судом. Серед таких інструментів він назвав передачу справи на розгляд палати, об’єднаної палати касаційного суду, Великої Палати ВС, інститут виключної правової проблеми та інститут зразкової справи. Доповідач коротко розповів про кожен зі згаданих інститутів.

За словами Всеволода Князєва, принцип правової визначеності є одним із головних складових принципу верховенства права. Він також додав, що єдність практики важлива і для суддів першої та апеляційної інстанції, оскільки якщо їхні рішення скасовуються касаційним судом, це може мати негативні наслідки для них під час чергового оцінювання або в ході дисциплінарних процедур. 

Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович розповів про новий інститут зразкової справи в адміністративному процесі.

Він відзначив значний ефект від рішень у зразкових справах. І навів для прикладу рішення, яким було зобов’язано Пенсійний фонд України перерахувати пенсії колишнім міліціонерам. Воно дозволило однаково вирішити близько 1 тис. аналогічних справ, а загалом стосується понад 150 тис. пенсіонерів. Більше того, аби привести свої нормативно-правові акти у відповідність із рішенням суду, уряд прийняв постанову, що дозволило запобігти поданню в подальшому аналогічних адміністративних позовів. «Якщо уряд і надалі так реагуватиме на наші рішення, це буде дійсно ефективний захист громадян від свавілля держави та допоможе розвантажити суди», – сказав голова КАС ВС.

Про незалежність суддів як умову забезпечення принципу верховенства права говорив голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко. Він розповів про виклики, які сьогодні існують перед суддями, та про механізми захисту від посягання на їхню незалежність. Серед таких викликів називалися, зокрема, спроби тиску на суддів через намагання притягнути їх до дисциплінарної відповідальності та через порушення кримінальних справ за ст. 375 КК України «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».

Станіслав Кравченко навів статистику відповідних кримінальних справ. У 2013 році було 52 випадки внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей за ст. 375 КК України, а в 2018 році зафіксовано вже 292 таких випадки. Загалом з 2012 року, коли відповідна стаття набула чинності, розпочато 1632 провадження за ст. 375 КК України, але переважна більшість із них були закриті та навіть не дійшли до суду. І лише у шести випадках судом було винесено обвинувальні вироки. «Це свідчить, що названа стаття використовується для тиску на суддів», – сказав доповідач. І наголосив на необхідності вирішення цієї проблеми, зокрема, і шляхом формування відповідної судової практики, і відповідних змін до законодавства.

Відповідно до програми орієнтаційного курсу для новопризначених суддів Верховного Суду другий день навчання був присвячений огляду європейських стандартів правосуддя та захисту прав людини. Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима виступив цього дня із доповіддю «Рішення Європейського суду з прав людини у справах щодо України: деякі виклики для Верховного Суду та їх подолання».

Слідкуйте за ходом навчання новопризначених суддів ВС у наших наступних публікаціях.