Суддя ККС ВС розповіла, які фактори мають враховуватися під час вирішення питань, пов’язаних з гендерно зумовленим насильством

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів взяла участь у міжнародному конгресі «Правосуддя з гендерною перспективою», організованому Міжнародною асоціацією жінок-суддів, Асоціацією жінок-суддів Іспанії в рамках проведення ІІ Регіональної конференції країн Європи, Північної Африки та Середнього Сходу. Захід, на якому зібрались жінки-судді з більш ніж 15 країн цього регіону, відбувся у м. Мадриді.

Надія Стефанів була одним із спікерів сесії «Прийняття рішень у кримінальному процесі через призму питання стосовно гендерної рівності. Аналіз питання щодо гендерно зумовленого насильства, сексуальних домагань та сексуальних злочинів». Вона виступила з доповіддю «Питання щодо гендерно зумовленого та домашнього насильства в Україні: досвід та виклики».

Суддя ККС ВС розповіла, що 11 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (№ 2227-VIII). Відповідно до цього закону КК України був доповнений новими статтями: «Домашнє насильство» (ст. 126-1), «Примушування до шлюбу» (ст. 151-2), а деякі статті, наприклад, «Зґвалтування» (ст. 152), «Сексуальне насильство» (ст. 153), були викладені в новій редакції.

«Змінилося не тільки визначення поняття «насильство», а й доказування вчинення самого злочину. Якщо раніше необхідно було доказувати застосування насилля до жертви, то тепер «опорною точкою» є факт згоди чи незгоди потерпілої особи», − зазначила Надія Стефанів.

За її словами, нині актуальне питання щодо тлумачення та правильного застосування нових і змінених положень кодексів під час розгляду справ. У зв’язку з цим важливим є:

• розуміння суддями питань щодо гендерної рівності, домашнього насильства;
• відсутність у суддів гендерних стереотипів;
• знання міжнародних норм та стандартів для боротьби з гендерно зумовленим насильством;
• застосування практики Європейського суду з прав людини;
• забезпечення права на повагу до приватного життя (конфіденційність, невтручання в особисте життя) та до гідності особи.

Також суддя ККС ВС відповіла на запитання учасників заходу та дізналася, як в інших країнах вирішуються гендерні проблеми.