У Касаційному адміністративному суді відбулася фахова дискусія щодо запровадження медіації в адміністративному судочинстві

19 квітня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду відбувся другий круглий стіл «Медіація та адміністративний суд: дискусійні аспекти».

У заході взяли участь судді адміністративних судів, науковці, провідні українські експерти у сфері медіації, а також експерти Проекту ЄС «Право-Justice».

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, вітаючи учасників заходу, нагадав, що у статті 124 Конституції України закріплено, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Він звернув увагу, що основна потреба впровадження медіації полягає в тому, щоб обидві сторони, вирішивши конфлікт, були задоволені результатом. Адже під час розв’язання спору в судовому порядку сторона, яка програла, не завжди оцінює рішення як справедливе. Крім того, успішне впровадження медіації дасть змогу суттєво розвантажити суди.

Наприклад, в Адміністративному трибуналі міста Страсбурга із семи тисяч справ за рік до судового розгляду доходить лише дві тисячі, п’ять тисяч вирішуються до відкриття провадження.

Михайло Смокович також звернув увагу на те, що в адміністративному процесі запроваджено інститут мирного врегулювання конфлікту за участю судді, але він не працює. Голова КАС ВС наголосив, що такі поняття як «медіація» і «мирне врегулювання спору за участю судді» для кращого розуміння потребують теоретичного обґрунтування з боку науковців. Крім того, у нинішніх засадах автоматизованого розподілу справ немає положень про те, яким чином розподілятиметься заява щодо примирення сторін за участю судді. Також мають бути підготовлені судді-медіатори, які розглядатимуть такі заяви.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Микола Гімон у свою чергу повідомив, що на розгляді суддів очолюваної ним судової палати є декілька справ, у яких зупинено провадження для надання можливості сторонам досягнути примирення. Проте цей процес відбувається без участі судді, зокрема, через те, що нині не вистачає певного нормативного достатнього підґрунтя, а також досвіду. Він висловив сподівання, що завдяки участі колег і експертів у цьому заході можна обмінятися думками й отримати інформацію про те, яким чином в адміністративному судочинстві ширше застосовувати інститут медіації, оскільки однією зі сторін спору є державні органи влади, які не завжди прагнуть іти на поступки.

Суддя Європейського суду загальної юрисдикції, міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice» Віргіліус  Валанчус зазначив, що за останні роки судова система в Україні істотно змінилася, а процеси правосуддя на нинішньому етапі дають вагомий привід для оптимізму. Реформа системи правосуддя відбувається згідно з тією стратегією, яку підтримали Європейський Союз і Рада Європи. Одним із важливих етапів реалізації стратегії стала реформа законодавства, в рамках якої за участю європейських експертів було розроблене нове процесуальне законодавство з метою зробити судовий процес ефективнішим і менш тривалим.

Але експерт зазначив, що медіація не має дуже гарних традицій щодо застосування під час вирішення адміністративних справ. Судді ще доволі консервативнo ставляться до  судової медіації. І тут є об’єктивні причини.

Віргіліус Валанчус зауважив, що у Франції та Великій Британії добре розвинута судова медіація без участі судді в адміністративних спорах. Щодо розв’язання спорів за участю судді як медіатора, то, на його думку, така практика лише починається на рівні країн – членів Європейського Союзу. Країнами-лідерами в цьому є, наприклад, Франція, Польща. Суддя вважає, що розвантаження судів шляхом застосування інституту мирного врегулювання спорів за участю судді як медіатора – це майбутнє.

Суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, модератор круглого столу Тетяна Анцупова сказала, що судді зацікавлені у розвитку позасудових (альтернативних) механізмів вирішення спорів, які відрізняються високим ступенем психологічного комфорту, компромісів та взаємних поступок між сторонами спору. Розгляд справи в суді та прийняття судового рішення має бути останнім у списку способів вирішення спору. Отже, розвиток інституту медіації допоможе не тільки розвантажити суди, а й будувати сучасну культуру вирішення спору. Суд потребує розвитку процесуальних традицій – розгляд справи по суті в суді має відбуватись тільки тоді, коли сторони відмовились від вирішення спору шляхом примирення. Цьому, зокрема, має сприяти процедура, запроваджена новим КАС України, – врегулювання спору за участю судді. На жаль, в ДСА наразі немає статистики за 2018 рік про застосування цієї процедури адміністративними судами в Україні.

Тетяна Анцупова зазначила, що вважає цю процедуру дуже перспективною, незважаючи на об’єктивні проблеми, які заважають її ефективному застосуванню.

Член правління Української академії медіації, почесний член Національної асоціації медіаторів України Наталя Крестовська пояснила, що проблеми запровадження медіації пов’язані, зокрема, з тим, що досі не прийнятий закон про медіацію, хоча перші проекти були розроблені і подавалися до Верховної Ради з 2006 року.

На відмінність медіації від врегулювання спору за участю судді та можливості їх застосування в адміністративній юстиції звернула увагу присутніх член Вищої ради правосуддя, медіатор Лариса Швецова.

Тему щодо перешкод ефективному функціонуванню інституту врегулювання спору за участю судді в Україні висвітлила доцент кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, бізнес-медіатор, член Національної асоціації медіаторів України Наталія Ковалко.

Про умови для примирення сторін спору, що виникає з адміністративно-правових відносин, розповіла доцент кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Надія Писаренко.

На завершення заходу Тетяна Анцупова  наголосила, що формат круглого столу є зручним для фахового глибокого вивчення проблемних питань адміністративної юстиції. Такий формат і надалі буде використаний на регулярній основі для обміну думками з міжнародними і національними експертами, суддями першої та другої інстанцій, закордонними колегами-суддями, науковим середовищем.