Суддя ККС ВС Лев Кишакевич взяв участь в обговоренні стратегії реформування системи юстиції щодо дітей

У Міністерстві юстиції України 10 квітня 2019 року відбулося експертне обговорення проекту Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, до якого долучився суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Лев Кишакевич.

У рамках заходу обговорювали отримані пропозиції щодо формування конкретних заходів на виконання визначених Стратегією завдань. В обговоренні брали участь представники профільних міністерств і відомств, а також міжнародних та громадських організацій.

Під час зустрічі зазначалося, що рівень злочинності серед неповнолітніх із 2011 року знизився на 66 %, однак ситуація залишається незадовільною. Протягом минулого року відбулося 6,5 тис. випадків вчинення злочинів неповнолітніми, було винесено 3 тис. вироків щодо притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності. Найбільше непокоїть відсоток неповнолітніх, які перебувають в установах виконання покарань і вчинили злочин повторно, – 77 % від загальної кількості таких осіб, що перебувають у зазначених установах.

Після презентації Стратегії відбулося обговорення та формування конкретних заходів на виконання завдань, визначених нею, у форматі тематичних фокус-груп: 1) профілактика правопорушень серед неповнолітніх; 2) досудове розслідування у кримінальних провадженнях та особливості судових проваджень за участю неповнолітніх; 3) призначення покарання неповнолітнім правопорушникам та його виконання, ресоціалізація неповнолітніх засуджених.

Лев Кишакевич взяв активну участь у підготовці остаточних варіантів проектів плану заходів у другій групі. Зокрема, він запропонував з метою встановлення строків затримання неповнолітніх, які були би достатніми для цілей досудового розслідування, але не були б надмірними, провести дослідження таких строків затримання на цей час з урахуванням конкретних обставин провадження, категорій злочину тощо. «Треба проаналізувати, яким на сьогодні є стан із тривалістю строків затримання неповнолітніх крізь призму необхідності та достатності для цілей досудового розслідування, і на підставі отриманих даних обговорити необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів, але з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини», – наголосив суддя ВС. 

Крім того, він висловив свої пропозиції щодо інших змін до КПК України, зокрема щодо забезпечення належних умов для проведення судових засідань в оточенні, дружньому до дитини, забезпечення права на конфіденційність з урахуванням міжнародних стандартів та кращих практик, запровадження єдиного підходу до допиту дітей у кримінальному провадженні із використанням спеціальних методик та «Зеленої кімнати», щодо забезпечення правової визначеності статусу педагога, психолога і лікаря, критерії їх вибору та залучення.

Результати дослідження мають лягти в основу змін до КПК України, покликаних сприяти  здійсненню дружнього до дитини правосуддя. У тематичній групі визначилися, що ці результати будуть підготовлені у третьому кварталі поточного року, а проект змін планується передати до Кабінету Міністрів України в четвертому. Також ішлося про те, що законодавчі зміни мають стосуватися захисту прав неповнолітніх у кримінальному процесі, умов утримання їх у місцях позбавлення волі тощо.

Довідково. Національну стратегію реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1027-р.

Як ідеться в документі, для зниження рівня впливу правопорушень та мінімізації факторів формування протиправної поведінки дітей необхідно запровадити цілісну систему заходів, що включатиме забезпечення дієвого правосуддя, соціально-виховні та реабілітаційні програми для неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, профілактичні та освітні програми, адресні соціальні послуги, що можуть допомоги дитині набути навичок з розв’язання соціальних, побутових проблем тощо.

Зазначене вимагає комплексного підходу, який можливо забезпечити за умови скоординованих дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема судів, органів прокуратури, підрозділів Національної поліції, органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби, організацій громадянського суспільства, надавачів соціальних, освітніх, медичних та інших послуг.