Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Якими є результати реформування кримінального процесу? Як працюють нові процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики? На ці та інші запитання відповіли судді Верховного Суду під час Міжнародного кримінально-правового форуму.
Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, секретар Другої судової палати Валентина Щепоткіна розповіла про процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики.
Питання єдності та стабільності судової практики на кожному з етапів розвитку юриспруденції вирішувалося по-різному, зазначила Валентина Щепоткіна. За її словами, наразі процесуальні шляхи забезпечення єдності судової практики визначені Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким Кримінальний процесуальний кодекс України, зокрема, був доповнений ст. 434-1 «Підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного Суду».
Заступник голови ККС ВС детально розповіла, за яким алгоритмом відбувається передача кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати та ВП ВС, якщо є необхідність відступити від раніше висловленого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, Валентина Щепоткіна звернула увагу на те, що колегія суддів касаційного суду має право безпосередньо (без звернення до палати чи об’єднаної палати) передати кримінальне провадження на розгляд ВП ВС, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
До того ж касаційний суд має враховувати правові висновки Верховного Суду України. Якщо ж колегія суддів або палата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВСУ, то справа передається на розгляд ВП ВС.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександра Яновська виступила під час дискусії «Судова реформа і кримінальний процес: проміжні результати та подальші кроки». За її словами, наразі напрям діяльності судової системи суттєво змінюється. Основна ідея здійснення правосуддя навряд чи полягає в тому, щоб лише покарати особу, адже сучасний світ іде шляхом урегулювання кримінально-правового конфлікту.
При цьому головне питання – як саме врегулювати зазначений конфлікт, як досягти, якщо це можливо, статус-кво. Прикметно, що одним зі шляхів вирішення кримінально-правового конфлікту є застосування системи пробації, яка, до речі, активно розвивається і в Україні.
«Ми маємо зрозуміти, що захист прав учасників кримінального процесу – основна мета діяльності суду. Втім, не можна це сприймати однобоко, мовляв, захист прав учасників – це тільки захист прав підозрюваного. Завжди має бути дотриманий баланс між інтересами всіх учасників кримінального процесу», − зауважила Олександра Яновська.
Судді ВС також обговорили з учасниками форуму дискусійні питання, які стосуються кримінального процесу, та відповіли на їхні запитання.