До дискреційних повноважень ЦВК належить встановлення форми і затвердження тексту виборчого бюлетеня з виборів Президента України

Встановлення форми виборчого бюлетеня з виборів Президента України та затвердження тексту, що міститься в ньому, належить до дискреційних повноважень Центральної виборчої комісії. Така дискреція обмежується законодавчо встановленими вимогами щодо відомостей, які мають обов’язково міститись у виборчих бюлетенях з виборів Президента України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в апеляційному порядку справу за позовом кандидата на пост Президента України в особі уповноваженого представника до ЦВК, за участю третіх осіб на стороні позивача про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач в особі уповноваженого представника звернувся до суду з позовом щодо встановлення у виборчому бюлетені для голосування порядкових номерів кандидатів на пост Президента України. Свої вимоги обґрунтував тим, що у виборчому бюлетені на виборах Президента України в день голосування 31 березня 2019 року будуть міститися відомості про двох кандидатів на цей пост, які мають однакове прізвище, аналогічні ініціали, посаду та місце роботи, а також про двох кандидатів із однаковими прізвищами, що, на думку позивача, призведе до помилкового розуміння виборцями результатів зробленого ними вибору та спотворить результати волевиявлення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що під час наради ЦВК 6 березня 2019 року та засідання 8 березня 2019 року за участю уповноважених представників кандидатів на пост Президента України обговорювалось та вирішувалось питання щодо проставлення у виборчому бюлетені нумерації граф, які містять інформацію про персональні дані кандидатів на пост Президента України. За результатами голосування такі пропозиції не були підтримані відповідною більшістю голосів членів Комісії, а тому вважаються не прийнятими. Отже, Комісія вжила всіх необхідних і визначених законом заходів під час затвердження форми виборчого бюлетеня та використала надані повноваження у межах і в спосіб, визначені законом.

Надавши оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд залишив без задоволення позовні вимоги з огляду на таке.

Стаття 18 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» закріплює спеціальні повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, до яких, зокрема, віднесено забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів.

Це повноваження конкретизоване в п. 12 ч. 2 ст. 25 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-XIV «Про вибори Президента України», де вказано, що Центральна виборча комісія затверджує форму, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування, забезпечує централізоване виготовлення виборчих бюлетенів установленого зразка, забезпечує їх облік і передає їх окружним виборчим комісіям.

При цьому Суд звертає увагу, що законодавець не встановив вимог щодо обов’язкового зазначення порядкових номерів кандидатів на пост Президента України у виборчих бюлетенях.

Доводи апелянта про те, що відсутність нумерації граф бюлетеня не дасть змоги виборцям зробити вільний та усвідомлений вибір, призведе до помилкового розуміння виборцями зробленого ними вибору, порушить принцип рівності, спотворить результати волевиявлення, Суд вважає надуманими, оскільки вони є лише припущеннями позивача та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами з посиланням на конкретні норми законодавства.

Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 855/72/19 (адміністративне провадження № А/9901/57/19, № А/9901/56/19) -http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80457887.