Постанова КГС ВС щодо невиконання рішення АМКУ комунальним підприємством

У справі № 910/18918/17 комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва (КП) подало позов про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК № 34 у справі № 11/12-р-02-05-17.

Рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з такого.

Територіальне відділення АМК за результатами розгляду справи № 134-02/09.13 прийняло рішення від 20 березня 2014 року № 4/02-р/к. У розгляді цієї справи було встановлено, що КП у період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенку, які належать КП на праві повного господарського відання, з часткою 100 відсотків, оскільки не мало жодного конкурента. Пунктом 2 цього рішення було визнано дії КП, що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі названих штучних споруд шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку. Зобов’язано КП припинити вказане порушення шляхом приведення вартості з утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, до економічно обґрунтованого рівня у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Інформації про здійснення перерахунку вартості 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, до економічно обґрунтованого рівня КП до територіального відділення АМК не надавало, у зв’язку з чим адміністративною колегією територіального відділення АМК й було розпочато розгляд справи № 11/12-р-02-05-17 за ознаками вчинення КП порушення, передбаченого п. 4 ст. 50 зазначеного Закону, у вигляді виконання рішення органу АМК не в повному обсязі.

В свою чергу, виконання рішення № 4/02-р/к не в повному обсязі на час прийняття рішення № 34 попередні судові інстанції з’ясували на підставі оцінки доказів зі справи. При цьому не мало значення, з яких причин було не повністю виконано рішення № 4/02-р/к, оскільки такі причини ніяк не впливали на сам факт його чинності і обов’язковості до виконання.

Крім цього, жоден припис будь-якого законодавчого акта не покладав на територіальне відділення АМК обов’язку «при розгляді справи № 11/12-р-02-05р17 повторно перевірити витрати, які були включені позивачем до калькуляції, та порівняти їх з фактичними витратами позивача на утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж». Натомість підставою для застосування до спірних правовідносин положення п. 4 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» достатнім був лише сам факт виконання позивачем у неповному обсязі рішення № 4/02-р/к.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/78802010.