flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Проблемні питання щодо розгляду виборчих спорів обговорили у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду

23 січня 2019, 07:55

У Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду відбувся семінар «Проблемні питання щодо розгляду адміністративних справ, пов’язаних з виборчим процесом чергових виборів Президента України».  У навчанні, яке відбулося 21 січня 2019 року, взяли участь судді, помічники суддів палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, і працівники апарату суду.

Голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович у вступному слові нагадав, що 31 грудня 2018 року розпочався виборчий процес з виборів Президента України, голосування відбудеться 31 березня 2019 року. Адміністративні суди готові до вирішення конфліктів, які відбуваються під час виборчого процесу, готові захистити виборчі права громадян України і учасників виборів.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Надія Данилевич зазначила, що вітчизняне виборче законодавство відповідає міжнародним  стандартам, що підтверджується і висновками Європейської комісії «За демократію через право»  (Венеціанської комісії), Резолюцією Ради Європи, звітами Міжнародних спостерігачів за виборами ОБСЄ. Водночас практика свідчить про те, що є коло осіб, чиї права потрібно захищати. Україна взяла на себе зобов’язання провести вільні демократичні вибори і має його виконати.

Тренерами під час семінару виступили експерти Венеціанської комісії Сергій Кальченко і Юрій Ключковський. Модерував захід суддя судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Володимир Бевзенко.

У доповіді Сергій Кальченко висвітлив низку питань, які можуть стати предметом виборчих спорів, що розглядатимуть Шостий апеляційний адміністративний суд як суд першої інстанції та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду як суд апеляційної інстанції. 

Це переважно спори за позовами до Центральної виборчої комісії, зокрема щодо прийняття комісією рішень нормативного характеру і внесення змін до власних рішень під час виборчого процесу, а також між першим і другим туром виборів. На переконання доповідача, суд при розгляді таких спорів має перевірити, наскільки рішення ЦВК є обґрунтованими, наскільки дотримані принцип рівності для учасників виборчого процесу та принцип своєчасності.

Предметом розгляду також, як правило, є спори щодо утворення окружних і дільничних виборчих комісій, припинення повноважень та заміна членів, зміна в керівному складі комісій, нагадав Сергій Кальченко. Він звернув увагу, що зазначені питання регулюються  роз’ясненням щодо порядку внесення змін до складу ОВК та ДВК з виборів Президента України (затверджене постановою ЦВК від 16 квітня 2014 року № 290).

Крім цього, поширеними є спори щодо передвиборчої агітації. Зокрема, ст. 64 Закону України «Про вибори Президента України» заборонено розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата. Кандидати у Президенти України мають право звернутися до ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь не пізніш як через три дні після дня звернення з такою вимогою. У разі ж відмови або ухилення ЗМІ опублікувати відповідь, суб’єкти виборчого процесу можуть звернутися до адміністративного суду з позовом до цього ЗМІ про зобов’язання оприлюднити відповідь або спростування.

Водночас саме недостовірність інформації стосовно суб’єктів виборчого процесу в порядку адміністративного судочинства не встановлюється. Тобто із позовами про захист прав на честь, гідність та ділову репутацію суб’єкти виборчого процесу мають звертатись до цивільних або господарських судів, нагадав Сергій Кальченко.

Доповідач також звернув увагу на те, що, розглядаючи спори про підкуп виборців, адміністративні суди мають визначати, чи належить до їхньої компетенції  справа.  Адже тепер це вважається кримінальним злочином (ст. 160 КК України) у тому разі, якщо без законних на те підстав виборцю пропонують, обіцяють, надають кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує 3 % розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт Венеціанської комісії, доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрій Ключковський звернув увагу, що в Україні однією з серйозних проблем є нестабільність виборчого законодавства. Відповідно до міжнародних стандартів за певний час до виборів потрібно уникати внесення кардинальних змін до виборчого законодавства, а особливо – під час виборів. Це стосується не лише самого законодавства, а й тлумачення  розуміння змісту закону. Особливо кричущими й неприйнятними є такі зміни між першим і другим туром виборів.  Це означає зміну правил гри під час гри.

Юрій Ключковський також наголосив на важливості ефективної системи оскарження виборчих правопорушень – правового порядку ведення виборів (п. 1 ст. 273 КАС України).

«Сам сенс інституту оскарження був би втрачений, якби кандидат, партія – суб’єкт виборчого процесу, офіційний спостерігач мали право оскаржувати тільки ті правопорушення, які стосуються їх особисто. Зокрема, був би втрачений будь-який сенс спостереження за виборами.  А це є важливий інститут, який захищений міжнародними стандартами, міжнародними договорами і вимогами до держави», – зазначив експерт.

Саме тому для основних конкурентних суб’єктів передбачена можливість оскарження будь-якого правопорушення під час виборів, наприклад, якщо виборець вкидає до урни пачку бюлетенів. Природа виборчого процесу – це висока взаємна зацікавленість багатьох суб’єктів у правомірному проведенні виборів.

Завдання розгляду виборчого спору полягає не лише у встановленні факту порушення, але, по можливості, у максимальному усуненні наслідків правопорушення, тобто порушник не має отримати користі від порушень, зауважив Юрій Ключковський.

Учасники семінару також обговорювали низку нагальних питань, зокрема, чи доцільно відносити виборчі спори до малозначних. Адже тоді змінюються вимоги до представництва інтересів позивачів у судах, оскільки у справах, які не належать до малозначних, представниками мають виступати адвокати.

Дискусійним залишається й питання щодо встановлення результатів виборів – чи стосується це переможців першого туру виборів, чи лише кінцевого визначення переможця у другому турі. Це важливо для визначення підсудності справ, оскільки скарги щодо встановлення результатів виборів як до суду першої інстан

ції оскаржуватимуться до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, а в апеляційному порядку – до Великої Палати Верховного Суду.

На завершення заходу Михайло Смокович запевнив, що результати виборів вирішуватимуться не в судах, а на виборчих дільницях шляхом голосування виборців, права яких належним чином будуть захищені адміністративними судами.