Касаційна скарга без посилань на конкретні порушення попередніми судами норм права підлягає поверненню

На це звернула увагу суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак на семінарі з підвищення кваліфікації адвокатів «Практика застосування судами нового процесуального законодавства. Експертиза та новели у її застосуванні». Співорганізаторами заходу, проведеного 21 грудня 2018 року, стали, зокрема, Рада адвокатів м. Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів України. 

Суддя ВС розповіла про новели процесуального законодавства та особливості розгляду справ Судом. Одне з питань, яке найбільше хвилювало слухачів – форма та зміст касаційної скарги. Тож обговорили визначені законом вимоги до неї, а також практику оцінювання дотримання цих вимог КЦС ВС. Зокрема, Ольга Ступак наголосила, що касаційні скарги повинні бути викладені державною мовою, а також зауважила, що до початку роботи Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи Суд приймає всі процесуальні документи в паперовому вигляді.

Також доповідач звернула увагу на головну відмінність нового процесуального закону щодо вимог до форми та змісту касаційної скарги – обов’язкове зазначення в ній підстав оскарження. «Касаційна скарга повинна містити посилання на те, в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Відсутність такого посилання згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України є підставою для повернення скарги», – пояснила Ольга Ступак.

Водночас вона розповіла, що жодної касаційної скарги, поданої адвокатами, не було повернуто з цих підстав. А поверталися зі згаданих причин лише скарги, подані громадянами, які не змогли дотриматися вимог процесуального закону.

Крім того, хоча це й не вимога ЦПК України, суддя ВС висловила власну думку, що прохальна частина касаційної скарги повинна відповідати повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним ст. 409 ЦПК України. «Тобто не можна просити суд касаційної інстанції зробити те, що не належить до його повноважень. Наприклад, коли в касаційній скарзі просять скасувати рішення першої інстанції або апеляційної, і все, крапка», – сказала вона. 

Обговорювалися питання щодо строків на касаційне оскарження. Зокрема, адвокати запитували, чи обов’язково подавати окрему заяву про продовження згаданих строків, чи можна лише зазначити прохання в касаційній скарзі. Доповідач пояснила, що з цього приводу ВС уже давно визначився: не має значення, чи таке прохання буде в окремій заяві, чи в касаційній скарзі – в будь-якому разі суд касаційної інстанції розгляне це питання та прийме процесуальне рішення.    

Правники скаржились, що суди першої та апеляційної інстанції не завжди вчасно виготовляють повний текст судового рішення, а також не завжди дотримуються вимоги закону про зазначення в самому рішенні дати складання його повного тексту. Водночас процесуальний закон відлік строку на касаційне оскарження пов’язує саме з датою складання повного тексту рішення. Суддя ВС висловила власну думку, що коли в рішенні немає дати складання повного тексту і минуло понад 30 днів з дня його ухвалення, щоб себе убезпечити – краще подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням конкретних обставин. «На мою думку, такі причини пропущення строку поважні та є підставою для поновлення строку», – зазначила Ольга Ступак.   

Нарікань на те, що КЦС ВС зволікає із виготовленням повного тексту судового рішення, не було, та адвокати скаржилися, що справи тривалий час не призначаються до розгляду. Так, зараз розглядаються скарги, подані ще до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у 2016 році, хоча загалом цю проблему сприймали з розумінням, враховуючи надмірне навантаження на суддів нового ВС, якому дісталась значна кількість справ від попередників. 

Доповідач черговий раз звернула увагу, що КЦС ВС розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників у справі. Вона пояснила природу такої процедури, а також навела приклади розгляду справ із викликом сторін. Це, зокрема, справи, що стосуються визначення місця проживання дитини, повернення дитини до іншої країни із застосуванням механізмів Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (Гаазька конвенція). Разом з тим, за словами Ольги Ступак, не варто очікувати, що сторони викличуть у судове засідання в кредитному спорі, оскільки касаційний суд може його вирішити за наявними у справі матеріалами.

Актуальна сьогодні для адвокатів і тема відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що регламентовано ст. 137 ЦПК України. Ольга Ступак акцентувала, що відповідно до п. 6 згаданої статті обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Тобто, пояснила вона, відшкодування таких витрат покладається на сторону, що програла справу. Остання може заявляти клопотання про їх зменшення, однак на неї ж покладається і обов’язок доведення неспівмірності цих витрат.

Доповідач також зазначила, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може бути подана стороною і за день до засідання суду касаційної інстанції. У КЦС ВС, за її словами, дійшли висновку, що в такому разі розгляд справи має бути відкладений для того, щоб цю заяву направити іншій стороні, яка мала б можливість висловити свою позицію з приводу клопотання.

Крім того, Ольга Ступак наголосила, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу повинні бути обґрунтовані, відповідати критеріям співмірності та розумності. І додала, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій зобов’язані перевірити всі документи, надані на підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу, так само, як і всі інші обставини справи.

Учасники семінару подякували судді ВС за надану корисну практичну інформацію та за відповіді на всі свої запитання. А також висловили побажання, щоб такі безпосередні зустрічі адвокатів та суддів відбувалися частіше.