Судді Верховного Суду взяли участь у роботі регіонального експертного форуму «Діалоги про правову реформу»

17 грудня 2018 року в Ужгородському національному університеті за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні відбулося експертне обговорення актуальних проблем конституційної та судової реформ. Учасниками дискусії були провідні вітчизняні вчені в галузях конституційного та порівняльного права, експерти міжнародних організацій, правники-практики, представники корпусу державних органів і громадянського суспільства.

Верховний Суд представляли суддя Великої Палати Дмитро Гудима та суддя Касаційного цивільного суду Алла Лесько.

Дмитро Гудима під час виступу зазначив, що масштабна правова реформа, яка відбувається в нашій країні, вже зараз дає змогу спостерігати певні позитивні зміни. Проте багато проблем ще не вирішені, зокрема вкрай актуальним залишається питання щодо навантаження на суддів різних рівнів.

«Велика Палата впродовж вівторка, середи та четверга засідає в режимі майже безперервних засідань, які тривають з 10 ранку і до ночі. Більше того, часто і сторони, які викликані в судове засідання, також змушені працювати в такому режимі, адже чекають на розгляд своєї справи», – розповів суддя ВП ВС.

Причиною роботи в такому шаленому темпі доповідач вважає, зокрема, величезну кількість справ, яка перебуває на розгляді у ВП ВС.

«З моменту початку роботи нового Верховного Суду на розгляд Великої Палати надійшло 297 справ господарської, 607 – цивільної, 64 – кримінальної та 1436 – адміністративної юрисдикцій», – зазначив Дмитро Гудима.

Суддя звернув увагу, що більш ніж 2300 справ – дуже велике навантаження на ВП ВС. Сімнадцять суддів, які зараз працюють у Великій Палаті, представляють касаційні суди різних юрисдикцій, разом розглядають і обговорюють справи, тому що часто мають різні думки щодо їх вирішення. З метою ухвалення судових рішень і забезпечення єдності та сталості судової практики судді зобов’язані слухати аргументи один одного, добирати доводи для переконання колег, а часом – для пошуку компромісу з ними. Вочевидь, все це займає багато часу.

На думку доповідача, встановлення суттєвіших процесуальних фільтрів для касаційних скарг і корегування строку, який відводить процесуальний закон для розгляду справ у Верховному Суді, дещо допомогли б врегулювати ситуацію з навантаженням. Дмитро Гудима також зауважив, що важливим аспектом у роботі нового Верховного Суду є комунікація з суспільством і донесення інформації про важливі судові рішення до широкого загалу.

«Ми ведемо сторінку Верховного Суду на «Фейсбуці» та постійно наповнюємо найактуальнішою інформацією наш сайт. Крім того, Велика Палата почала публікацію щотижневих і тематичних дайджестів, ознайомлення з якими має сприяти єдності судової практики», – наголосив доповідач.

Суддя Касаційного цивільного суду Алла Лесько під час виступу зазначила, що найбільшим досягненням судової реформи в аспекті створення Верховного Суду є встановлення в законі чітких процедур, відповідно до яких кандидати стали суддями нового Верховного Суду.

Такого конкурсу на посади суддів ВС, як зазначила суддя КЦС ВС, в історії України ще ніколи не було.

«Другим досягненням вважаю те, що до нового ВС увійшли судді, які раніше не працювали в судовій системі, а були адвокатами чи науковцями. Тож сьогодні ми маємо дуже вдале поєднання наукової думки з підходами, які напрацювали практики. Адже не може існувати така правова позиція, яка здатна «прожити» багато років у правозастосуванні, якщо вона не народилася в полеміці. Тільки думки, міркування та дискусії можуть дати нам ту правову позицію, яку ми будемо застосовувати багато років. І це – велике досягнення», – зазначила Алла Лесько.

У дискусії взяли участь і національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, професор, директор Науково-дослідного інституту порівняльного та публічного права Михайло Савчин, науковий консультант Голови Конституційного Суду України Юрій Ірха, менеджер програми з питань правової реформи Координатора проектів ОБСЄ в Україні Віталій Гацелюк, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету імені І. Франка Сергій Різник та судді Закарпатської області – Наталія Дергачова, Любомир Андрейчук і Наталія Шелевер.