«Верховний Суд виконує функцію касації, а не функцію ревізії», – секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник

Про це секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник зазначив на конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини», яка відбулася 14 грудня 2018 року. Захід був присвячений річниці роботи ВС. Дмитро Луспеник виступив на першій сесії конференції з доповіддю «Завдання Верховного Суду як суду касаційної інстанції».

Розповідаючи про завдання ВС, Дмитро Луспеник, зокрема, зазначив, що Суд не має бути проміжною судовою ланкою. «Він повинен вирішувати справу остаточно та ухвалювати власне рішення, а не направляти справу на новий розгляд. Адже Верховний Суд виконує функцію касації, а не функцію ревізії», – пояснив секретар Пленуму ВС.

Але передусім він звернув увагу на головне завдання Суду – забезпечення єдності та сталості судової практики, а також забезпечення єдності національного права та однакового застосування законів усіма судами.

За словами доповідача, оновлене процесуальне законодавство передбачає багато механізмів для цього, і ВС демонструє новий та якісний підхід до вирішення зазначених питань.  

Разом з тим він наголосив, що ВС, як і будь-який інший суд, не може розглядати справу, не витлумачивши певну норму права. А також зазначив, що на конференціях, у ЗМІ тощо точаться дискусії з цього приводу. Зокрема, висловлюються думки, що тлумачення закону чи норм права – це виключно компетенція Конституційного Суду України. «Але ми завжди кажемо, що завдання Конституційного Суду України – це тлумачення Конституції України та законів у контексті їх відповідності Конституції України. Верховний Суд, як і будь-який інший суд, не зможе розглянути справу не витлумачивши певні норми. Тому це дуже важливе завдання для нас», – наголосив Дмитро Луспеник.

Доповідач торкнувся і теми касаційних фільтрів. «Не може найвища судова інстанція розглядати будь-яку справу та вирішувати спір по суті. Адже повноваження і місце Верховного Суду у судовій системі абсолютно інші», – наголосив він. А також зазначив, що запровадження процесуальних фільтрів покликане, зокрема, забезпечити розгляд справ у розумні строки та це відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Єдине, що важливо – це те, що аналогічні малозначні справи повинні вирішуватися однаково. 

Щоправда, зауважив Дмитро Луспеник, сьогодні Суду не вдається застосовувати процесуальні фільтри повною мірою, оскільки багато справ, які передані до ВС із Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіряються судові рішення, ухвалені за правилами старого процесуального закону.

Також зазначалося, що в суспільстві така новела сприймається неоднозначно, громадяни висловлюють бажання, щоб їхня справа була розглянута у найвищій інстанції по суті. Дмитро Луспеник наголосив, що касаційна інстанція – це додаткова гарантія захисту прав особи, котра звертається до суду. Натомість у процесуальному законодавстві достатньо гарантій захисту прав осіб у провадженні судів першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, за словами секретаря Пленуму ВС, кожна справа, рішення в якій ухвалено з порушенням правової позиції ЄСПЛ, повинна бути допущена до касаційного провадження незалежно від того, чи є вона малозначною.

Секретар Першої судової палати КЦС ВС звернув увагу на нещодавні зміни до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими на ВС покладено завдання забезпечувати  апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування (згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII). «Це законодавча вимога. І ми – судді Верховного Суду – маємо вирішити, в який спосіб нам цю вимогу закону необхідно виконувати», – сказав він. А також нагадав, що раніше Пленум ВСУ та пленуми вищих спеціалізованих судів приймали постанови, в яких роз’яснювалися законодавчі прогалини та направляли судову практику у певне русло. Запроваджений механізм повинен відповідати європейський практиці.

«Судова практика повинна направлятися постановами Верховного Суду. Але коли ми приймаємо рішення – це вже наслідок порушеного права. Натомість постанови Пленуму дозволяли наперед унеможливити порушення прав», – пояснив Дмитро Луспеник. Він також нагадав про ст. 57 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Підсумовуючи сказане, він наголосив, що лише від того, як судді ВС виконуватимуть завдання, що стоять перед ними, наскільки вони виправдають очікування громадськості від Суду, від цього буде залежати довіра суспільства до всієї судової системи.