«Зволікання зі здійсненням правосуддя рівноцінне відмові у здійсненні правосуддя», – голова КЦС ВС Борис Гулько

На цьому голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько наголосив під час круглого столу «Тривалість цивільного провадження: аналіз Цивільного процесуального кодексу України в контексті рішень Європейського суду з прав людини», що відбувся 13 грудня. Захід організовано спільно Верховним Судом та проектами Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» та «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Учасниками круглого столу були, зокрема, спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи для України Режі Брійя, Голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер, заступник керівника департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Фредрік Сундберг, юрист департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Маттео Фйорі, Голова Верховного Суду Республіки Хорватія, Голова Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) Джуро Сесса. Верховний Суд на заході також представляли керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли, начальник правового управління (ІV) департаменту аналітичної та правової роботи ВС Михайло Шумило, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.

Борис Гулько зазначив, що проблема надмірної тривалості розгляду справ у судах, на жаль, не втрачає своєї актуальності. «Цілком справедливим та обґрунтованим є усталений міжнародний принцип, відповідно до якого зволікання зі здійсненням правосуддя рівноцінне відмові у здійсненні правосуддя», – сказав він. І додав, що критерії оцінки терміна «розумний строк» є доволі чіткими та досить детально розкриваються у практиці Європейського суду з прав людини.

Разом з тим голова КЦС ВС наголосив, що швидкий розгляд справи не може забезпечуватися за рахунок якості, оскільки нехтування чинником якості несе в собі загрози порушення інших основоположних прав людини, ніж розгляд справи упродовж розумного строку. Водночас, зазначив доповідач, не може допускатись і зволікання у цьому процесі. «Суд не може залишатися пасивним спостерігачем, а повинен активно реагувати на обставини, які можуть призвести до необґрунтованого зволікання з розглядом справи», – додав він.

Борис Гулько також зазначив, що розробники змін до процесуального законодавства намагалися забезпечити баланс між реалістичністю строків розгляду справ, вчинення окремих процесуальних дій та між вимогами щодо оперативності. При цьому акцентував увагу, що ніхто не може вимагати швидкого розгляду справи, адже йдеться про розгляд справи саме у розумні строки.

Доповідач відзначив позитивний вплив на строки розгляду справ таких нових інститутів, як спрощене провадження, малозначні справи, недопущення зловживання процесуальними правами, так званий «касаційний фільтр». За словами Бориса Гулька, значною мірою на строки, а отже, й на кількість справ, які можуть розглядатися касаційним судом, вплинуло те, що на сьогодні КЦС ВС в основному розглядає справи у письмовому провадженні.

Також він повідомив, що КЦС ВС вже проведено кілька зустрічей із суддями нижчих інстанцій, на яких обговорювалися новели цивільного процесуального законодавства, особливості їх застосування, які в тому числі сприятимуть зменшенню строків розгляду цивільних справ. Заплановано і надалі проводити такі зустрічі і в майбутньому.

Борис Гулько подякував експертам та міжнародним партнерам за можливість обговорити досвід держав-членів Ради Європи щодо впровадження механізмів для пришвидшення цивільного провадження з метою виконання рішень ЄСПЛ.