Майже на кожній нараді судді КЦС ВС обговорюють питання критеріїв віднесення справ до категорії малозначних

Про це зазначила суддя, секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська на конференції «Малозначні спори: європейський та український досвід вирішення», що проходила 23–24 листопада в приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Із доповіддю на заході також виступив суддя КЦС ВС Василь Крат. Крім того, у конференції взяли участь судді КЦС ВС Ольга Ступак, Сергій Погрібний, Віктор Пророк, Євген Синельников, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Юрій Чумак і начальник правового управління (ІV) ВС Михайло Шумило.

Марина Червинська зазначила, що за майже рік роботи КЦС ВС напрацював певні підходи щодо віднесення тих чи інших справ до категорії малозначних, підготував узагальнення практики, яке доопрацьовується.

Доповідач згадала, що потреба у запровадженні на законодавчому рівні інституту малозначних справ назріла давно, вона безпосередньо стосується розумних строків судового розгляду і є особливо відчутною для КЦС ВС, у якому здійснює судочинство 26 суддів, та для сторін у понад 28 тис. нерозглянутих процесуальних звернень та справ, які знаходяться в провадженні суду.

Так, станом на 21 листопада 2018 р. до КЦС ВС надійшло 27187 процесуальних звернень та 23925 цивільних справ (переданих з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України), разом – 51112.

З цієї кількості було розглянуто 22305 (з яких: процесуальних звернень (відмовлено у відкритті, повернуто, залишено без розгляду, направлено для визначення підсудності або відновлення втраченого судового провадження) – 9121; справ при попередньому розгляді – 4372; справ по суті – 8812).

Із 22305 процесуальних рішень, ухвалених КЦС ВС, частка щодо малозначних справ становила 3236, або 14,5 %.

«Є очевидним, що Верховний Суд, як суд права, а не факту, не повинен розглядати спори, наприклад, про відновлення у проході між могилами на цвинтарі демонтованої лавки (ухвала від 12 липня 2018 р. у справі № 446/246/17, провадження № 61-25098ск18), усунення перешкод в користуванні підвалом (ухвала від 25 липня 2018 р. у справі № 448/1644/16 провадження № 61-39094ск18), відновлення огорожі між земельними ділянками (ухвала від 22 червня 2018 р. у справі № 444/1590/17, провадження № 61-35590ск18) чи про зобов’язання усунути пошкодження телекомунікаційної мережі АТС та відновити телефонний зв’язок (ухвала від 07 червня 2018 р. у справі № 750/13820/17, провадження № 61-25646ск18). Таких прикладів дуже багато», – розповіла доповідач.

Також Марина Червинська зазначила, що з початку діяльності Верховного Суду станом на 21 листопада 2018 р. з підстави малозначності справи КЦС було постановлено 3236 ухвал, з яких: 2777 ухвал про відмову у відкритті провадження; 77 ухвал про закриття провадження; 382 ухвали про відкриття провадження (виняткове значення для сторони, значення для формування єдиної правозастосовчої практики, значний суспільний інтерес), що становить 12 % від загальної кількості касаційних скарг у малозначних справах, що надійшли до КЦС ВС. Таким чином, статистичні показники вказують на те, що попри малозначність, кожна десята малозначна справа призначалася до розгляду з різних процесуальних підстав.

Також вона звернула увагу, що запровадження інституту малозначних справ повністю узгоджується з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, який гарантує право на апеляційний перегляд справи «та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення». Тобто право на касаційний перегляд є обмеженим і реалізується лише у разі, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Разом з тим, розповіла Марина Червинська, майже на кожній нараді суддів КЦС ВС порушується питання щодо критеріїв, за якими справу можна віднести до категорії малозначних. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України спрощене позовне провадження передбачено як для розгляду малозначних справ, так і справ, що виникають з трудових відносин. Тож постало питання, чи можуть бути справи у трудових спорах малозначними. КЦС ВС дійшов висновку, що не можуть. Отже, такі справи хоч і розглядаються у спрощеному провадженні, однак підлягають касаційному перегляду. І касаційна інстанція мусить розглядати такі справи навіть про стягнення 500 грн, якщо йдеться про виплату зарплатні. Натомість кредитний спір з ціною позову до 100 мінімальних зарплат, касаційному перегляду не підлягає.

Доповідач привернула увагу до того, що такі поняття як «значний суспільний інтерес», «питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу» є оціночними.

Чинний ЦПК України не містить ні визначення цих понять, ні критеріїв їх визначення, що потребує від КЦС ВС додаткових зусиль для забезпечення єдності судової практики.

У зв’язку з цим Марина Червинська наголосила на актуальності потреби у наукових дослідженнях цієї проблематики, що було б дуже корисними для суддів.

На конференції іноземні експерти розповіли про досвід щодо спрощеного розгляду дрібних спорів у країнах Європейського Союзу. Ольга Ступак поцікавилася в них, як у різних країнах застосовують немайнові критерії віднесення справ до таких, що повинні розглядатися за спрощеною процедурою. «Питання саме щодо віднесення до малозначних справ, які містять немайнові вимоги. Наприклад, про усунення перешкод у користуванні майном, спростування недостовірної інформації тощо. Чи можливо окреслити якісь критерії віднесення справ немайнового характеру до категорії малозначних?» – запитала суддя КЦС ВС.

Завідувач кафедри цивільного процесу Ягеллонського університету (Польща) Радослав Флейшар розповів, що в Польщі для віднесення справ до таких, що розглядаються у спрощеному провадженні, передусім застосовується саме майновий критерій. Професор кафедри права університету Павії (Італія) Елізабетта Сільвестрі повідомила, що в Італії головним критерієм внесення справ до малозначних є ціна позову. Крім того, в цій країні визначено справи, які не можуть бути віднесені до малозначних, наприклад, трудові спори.

Схожа ситуація у Франції та Іспанії. Разом з тим, Елізабетта Сільвестрі погодилася з Ольгою Ступак, що ціновий критерій не завжди може бути головним. А завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Університету Загреба професор Алан Узелац звернув увагу, що коли процедура визначення, чи є справа малозначною, буде занадто складною, то втрачатиметься час і буде важко забезпечити ефективний розгляд справи. Тому критерії малозначності мають бути простими й зрозумілими.

Василь Крат у своїй доповіді, зокрема, торкнувся питання можливості оскарження в касаційному порядку рішень у малозначних справах. На його думку, актуальність цієї проблематики зумовлена необхідністю того, щоб ВС став судом права, а не факту.

Суддя акцентував увагу на різних проблемних аспектах застосування конструкції «малозначні справи», зокрема: чи оскаржуються до касаційного суду процесуальні (не по суті) рішення, які ухвалені в малозначній справі (наприклад, ухвала про відкриття провадження у справі); чи може бути визнана справа малозначною, якщо позивач заявив тільки немайнові вимоги (наприклад, визнання договору недійсним); чи можуть бути малозначними справи в сфері трудових відносин (наприклад, визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності); чи можуть бути малозначними справи в сфері «житлових» відносин (наприклад, визначення порядку користування житлом).

Окремо Василь Крат зупинився на критеріях, які використовуються для обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі касаційним судом. Зокрема, він зазначив, що коли особа вважає, що подана нею касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, вона повинна обґрунтувати, в чому саме це значення полягає, а не просто навести суперечливі, на її думку, рішення.

Ще більш оціночний критерій – «справа становить значний суспільний інтерес». «Учасник справи має обґрунтувати, в чому, на його думку, полягає значний суспільний інтерес», – сказав суддя. Менш оціночним є критерій – «справа має виняткове значення для учасника, що подав касаційну скаргу». Коли сторона подає скаргу і зазначає, що справа для неї важлива, бо вона програла в попередній інстанції, то це не можна вважати підставою для відкриття касаційного провадження.

Натомість суддя розповів про справу, в якій з багатодітної сім’ї стягнули суму, що в кілька разів перевищувала річний дохід її членів, і в якій він відкрив касаційне провадження. «Було враховано, що батьки ніде не працюють, стягнута сума для них є значною, вони є багатодітною родиною, тож дійсно для них ця справа може мати виняткове значення», – пояснив Василь Крат.