Судді ВС обговорили актуальні питання на VII Судовому форумі АПУ

16 листопада 2018 року судді Верховного Суду взяли участь у роботі VII Судового форуму: результати впровадження судової реформи, який проводила Асоціація правників України.

Під час панельної дискусії «Судова реформа: погляд у майбутнє» Голова Верховного Суду Валентина Данішевська розповіла про діяльність Верховного Суду та про механізм взаємодії ВС з Європейським судом з прав людини, які надає Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також Валентина Данішевська зазначила, що законодавчі зміни у вигляді встановлення процесуальних фільтрів, зразкових справ, перехід до письмового розгляду замість усних слухань допомагають швидше розглядати справи.

Голова Верховного Суду  презентувала показники діяльності Верховного Суду в цифрах та зупинилася детально на статичних даних кожного касаційного суду та Великої Палати ВС.

В рамках першої сесії «Взаємодія Великої Палати та Касаційних судів у складі Верховного Суду: синергетична ефективність» заступник Голови ВС, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов зазначив, що нове законодавство передбачає кілька шляхів забезпечення єдності судової практики. Серед них – і передача справ на розгляд палат, об’єднаних палат касаційних судів, а також Великої Палати ВС. Ідея створення ВП ВС полягала в тому, щодо неї надходитимуть лише найважливіші справи. Однак на практиці виявилося, що ВП ВС перевантажена справами, які мають, у тому числі, й суто формальний характер. Наприклад, обов’язковість передачі справи на розгляд ВП ВС, коли спір іде про розмежування юрисдикцій. Зараз ця категорія спорів становить близько 90 % загальної кількості.

Доповідач звернув увагу, що в межах чинного законодавства це можна вирішити, якщо ВП ВС використає своє право не розглядати всі ці спори, а повертати їх у касаційні суди, якщо правову позицію з цього приводу вона вже висловила раніше.

«Щодо КГС ВС, то до ВП ВС ми передали 3 % справ. Завантаженість ВП ВС призводить до того, що господарські справи нині призначаються до розгляду вже на наступний рік, а для економічних відносин це занадто велике випробування, адже деякі з них можуть втратити сенс, тому КГС ВС намагається не перевантажувати ВП ВС, хоча помилки трапляються», – зауважив очільник КГС ВС.

Секретар ВП ВС Всеволод Князєв погодився, що на сьогодні вона справді дуже перевантажена. «Якщо ми розглядаємо за тиждень 70–80 справ, то це стільки, скільки розглядає Верховний суд Великобританії за рік або Верховний суд Канади – за два роки», – порівняв він. Секретар Палати навів статистику: за весь час роботи ВП ВС до неї надійшло близько 2300 справ, половина з яких стосується питання юрисдикції.

Більшість суперечок щодо юрисдикції вже вирішено та висловлено з них правові позиції. Однак законом визначено, що коли в касаційній скарзі порушується юрисдикційне питання, то справа обов’язково передається до ВП ВС, навіть якщо таке питання вже вирішене в іншій справі. Тому Всеволод Князєв припустив, що з нового року ВП ВС буде все ж повертати відповідні справи до касаційних судів.  

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Алла Лесько розповіла, що, на жаль, спостерігається тенденція, коли сторони зловживають процесуальними правами. Знаючи, що норма про передачу юрисдикційних спорів до ВП ВС імперативна, вони зазначають у скаргах про порушення предметної чи суб’єктної юрисдикції.  Колегія в такому випадку не може прийняти іншого рішення, як передати справу до ВП ВС.

Для прикладу суддя навела спір між двома фізичними особами про стягнення боргу на підставі розписки. З рішенням суду першої інстанції про задоволення позову погодився і суд апеляційної інстанції. Боржник звернувся до касаційного суду, й у скарзі крім іншого зазначив, що справа мала розглядатися в кримінальному провадженні, оскільки в діях позичальника боржник побачив ознаки злочину. «Що залишається КЦС ВС – передати справу на розгляд ВП ВС», – сказала Алла Лесько. 

Вона наголосила, що ВП ВС у багатьох справах чітко визначила юрисдикційну підсудність у тих чи інших випадках. Однак  учасники продовжують ставити в касаційних скаргах ті самі питання, що вже вирішені в інших справах. Суддя навела приклади, коли сторона ні в першій, ні в другій інстанціях взагалі не порушувала питання юрисдикції, однак поставила його вже в касаційній скарзі. Таке, на думку Алли Лесько, свідчить про зловживання процесуальними правами.

Якщо ВП ВС вбачає такі очевидні зловживання, то повинна притягати винних до відповідальності, передбаченої процесуальним законодавством. «Можливо, буде одне-два таких рішень, і цей потік зловживань зупиниться», – припустила суддя. Також вона запропонувала внести зміни до законодавства, які б надавали можливість касаційним судам не передавати справи на розгляд ВП ВС, якщо остання вже висловилася щодо відповідного питання з юрисдикції.

Суддя ВП ВС Віталій Уркевич, зокрема, звернув увагу на таку підставу передачі справи до ВП ВС, як відступлення від попереднього висновку про застосування норм права. Тут актуальним є питання, що таке подібні правовідносини. З цього приводу в своєму рішенні висловлювався Верховний Суд України, але ВП ВС дещо інакше бачить ситуацію, вважаючи, що слід розрізняти подібні і тотожні правовідносини. 

Крім того, зверталася увага на новелу щодо можливості передачі справи до ВП ВС, коли касаційний суд дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. У ВП ВС намагалися напрацювати критерії виключної правової проблеми та закріпити їх у процесуальному документі. Але від такої ідеї відмовилися, дійшовши висновку, що в кожному випадку виключність проблеми треба вивчати окремо. Хоча все ж таки певні критерії суддями ВП ВС застосовуються.

Віталій Уркевич висловився і щодо порушеної колегами проблеми стосовно зловживання правами. Він зазначив, що дійсно, іноді сторони лише в касаційній скарзі зазначають, що справа розглядалася судом, на їх думку, не тієї юрисдикції. До того ж у такій скарзі вони просять залишити без змін рішення першої чи другої інстанції, а не передати справу до належного, на їх думку, суду. «Настав час, аби ВП ВС використала власні повноваження і розтлумачила таку підставу передачі до неї справ, як порушення юрисдикції», – сказав суддя.

Суддя ВП ВС, Голова Ради судів України Олег Ткачук розповів про роботу РСУ та зупинився на питанні довіри громадян до судової влади. Соціологічні дослідження доводять, що за час судової реформи відповідні показники покращилися,  збільшилися втричі. Він зазначив, що хоча довіра зростає і тепер становить 16% тих, хто відповів на запитання соціологів, однак є ще багато питань, які треба вирішувати, щоб поліпшити ситуацію.

Згадувалося, що 16 листопада 2018 року РСУ підписала меморандум із АПУ, метою якого якраз і є підвищення довіри до суду та вжиття заходів для захисту незалежності суддів, розроблення спільних етичних принципів для юристів, які залучаються до здійснення правосуддя. Метою такої діяльності є реальний і ефективний захист прав і свобод людей, захист прав юридичних осіб. У свою чергу, це є базисом на якому формується довіра до суду і суддів.

Олег Ткачук розповів також, що за вісім місяців цього року РСУ відвідала 30 судів по всій Україні. «Ми дивилися, як працюють суди, спілкувалися з колегами. І з’ясували, що питання організації роботи судів також напряму впливають на довіру до судової системи», – сказав Голова РСУ. Як приклад він навів ситуацію, що склалася в Бориспільському районному суді. Один із залів засідань суду розміщений в коридорі адміністративної будівлі. Третину площі залу займає клітка для підсудних, у ньому можна ще поставити зо два стільці для слухачів. 

«Цю ситуацію потрібно змінювати», – наголосив Олег Ткачук. А також додав, що на довіру до суду впливають і умови роботи суддів. Тут існує ціла низка проблем, серед яких – незаповнення штатної чисельності суддів, питання забезпечення виплати їм справедливої грошової  винагороди за працю, а ще слід подбати про охорону судів, суддів, а також про безпеку учасників процесу. «Ці всі питання треба вирішувати, кожне з них впливає на довіру до суду», – наголосив Голова РСУ.

Крім того, він зазначив, що сьогодні 5200 суддів щороку розглядає 4 млн справ, тому навантаження дуже велике. Також щодо 3 тис. суддів не завершене кваліфікаційне оцінювання, і вони отримують за ту саму роботу втричі меншу винагороду, ніж їхні колеги, які таке оцінювання пройшли.

У другій половині дня відбулися паралельні сесії з питань різної юрисдикції. Співмодератором однієї з них на тему «Актуальні позиції Верховного Суду: цивільні та господарські справи» був суддя КГС ВС Юрій Чумак.

Із доповіддю на тему «Заборона суперечливої поведінки: новий підхід до розгляду спорів про визнання договорів недійсними» виступив суддя КЦС ВС Василь Крат. Він розповів, що сьогодні майже в кожній другій справі заявляються вимоги про визнання недійсними тих чи інших правочинів або ж навіть документів. Це свідчить про не дуже активне застосування в практиці запобіжників зловживання цим правом.

Одним із таких запобіжників є доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Вона полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці. Ця доктрина, зокрема, втілена у «Принципах, визначеннях і модельних правилах європейського приватного права».

У вітчизняній практиці правовою підставою для застосування цієї доктрини є поняття «добросовісності». Зокрема, суддя звернув увагу на постанову ВС від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14, в якій надане таке визначення. У цій справі суд захистив добросовісного іпотекодержателя, тоді як іпотекодавець намагався визнати договір іпотеки недійсним.

Також Василь Крат зазначив, що доктрину заборони суперечливої поведінки уже застосовують і суди першої інстанції. Так, у рішенні господарського суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року у справі № 902/324/18 суд напряму застосував доктрину venire contra factum proprium.

Суддя розповів і про те, що, хоч і не прямо, цю доктрину застосовують і касаційні суди ВС і ВП ВС. «Ці приклади показують, що таке застосування цієї конструкції досить позитивно відображається на цивільному обороті, дозволяє його стабілізувати», – сказав він.