Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Пленум Верховного Суду прийняв рішення про звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Вищої ради правосуддя щодо неприйнятності проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстр. № 9258 від 01.11.2018).
Зазначеним законопроектом пропонується виключити із прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» норму щодо підвищення посадових окладів суддів та встановлення з 1 січня 2019 року посадових окладів для судді місцевого суду в розмірі 25 прожиткових мінімумів і для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 1 січня календарного року. У разі прийняття відповідних змін до законопроекту, розмір посадових окладів для судді місцевого суду залишатиметься таким, що встановлений з 1 січня 2018 року та становитиме 20 прожиткових мінімумів, а для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 30 прожиткових мінімумів.
Пленум Верховного Суду як і місцеві та апеляційні суди стурбований зазначеним законопроектом та підтвердив, що такий підхід не відповідає суті і завданням судової реформи щодо досягнення і забезпечення якісного відправлення правосуддя, в першу чергу, судами першої й апеляційної інстанцій, оскільки розгляд переважної більшості судових справ завершується саме в цих інстанціях. Очевидно, що така зміна призведе до грубого порушення не лише принципу незалежності та недоторканності суддів, а й принципів правової визначеності й легітимних законних очікувань, які є елементами верховенства права.
В 2015-2016 роках під час підготовки і проведення судової реформи підвищення суддівської винагороди суддів розглядалося як одна зі складових забезпечення незалежності суддів. Законодавець передбачив, що для отримання підвищеного розміру зарплати суддя повинен успішно пройти оцінювання на відповідність займаній посаді. Таким чином вже 2 роки судді проходять кваліфікаційне оцінювання і отримують підвищення суддівської винагороди за процедурою, яка передбачена в пунктах 22, 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно скасування підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних і вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених спеціальним законом, та матиме негативний вплив на фінансове забезпечення судів і суддів, що є невід'ємною складовою як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади.
Визначені Конституцією та законами гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди. Важливою є й послідовність дій законодавця, особливо, з огляду на сферу суспільних відносин, в якій може проявлятись непослідовність.
Тож з метою дотримання міжнародних стандартів у сфері судоустрою та статусу суддів, дотримання принципу незалежності судової влади як головної умови забезпечення верховенства права та основоположної гарантії справедливого судового розгляду, Пленум Верховного Суду вважає прийняття законопроекту № 9258 є необґрунтованим.
З метою доведення відповідної інформації до відома органів державної влади, діяльність яких пов’язана із питаннями, які пропонується регламентувати законопроектом № 9258, Пленум Верховного Суду прийняв рішення про звернення до Голови Верховної Ради України, з метою забезпечення врахування позиції Верховного Суду у роботі над законопроектом, Кабінету Міністрів України як автора законопроекту та Вищої ради правосуддя, оскільки до повноважень цього органу належить надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.