Про захист законних інтересів в адміністративному судочинстві говорили під час круглого столу в КАС ВС

Становлення демократичної держави та громадянського суспільства в Україні, бажання громадян активніше контролювати владу призводить до збільшення звернень громадян до судів не лише за захистом своїх прав, а й за обстоюванням законних інтересів – як приватних, так і суспільних. Перед адміністративними судами постає завдання відпрацювати єдину позицію щодо питань, які саме законні інтереси підлягають захисту, за якими критеріями визначати різні групи інтересів (приватний, суспільний), які інтереси апріорі не підлягають захисту.

Про це говорили під час круглого столу «Захист законних інтересів в адміністративному судочинстві», який відбувся 25 жовтня 2018 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Проведення заходу ініційовано палатою для розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС.

В обговоренні взяли участь судді КАС ВС, науковці, члени Науково-консультативної ради при Верховному Суді, зокрема професор Харківського національного  університету ім. В. Н. Каразіна Дмитро Лук’янець, директор Центру східноєвропейського права Інституту законодавства Верховної Ради України Антон Монаєнко, проректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Олександр Рогач, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Ільницький, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Данило Гетманцев, а також представники Асоціації правників України Денис Бугай, Сергій Кальченко.

Вітаючи учасників круглого столу, голова КАС ВС Михайло Смокович звернув увагу, що в Кодексі адміністративного судочинства України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних і фізичних осіб. Та єдиного тлумачення поняття «інтерес» немає, тому, коли громадянин звертається з позовом до органів державної влади чи місцевого самоврядування, виникає запитання, чи порушено його інтереси.

Михайло Смокович наголосив на тому, що суди повинні уникати обмеження доступу громадян до суду, особливо у сфері публічно-правових відносин, адже влада в Україні належить народові. Водночас потрібно напрацювати чіткі критерії прийняття позовної заяви до суду, щоб не допустити зловживання правом на оскарження і сутяжництво.

Суддя ВС Володимир Кравчук нагадав, що законний інтерес – це будь‑яке правомірне прагнення користування певними благами. Але не кожне бажання може бути підставою для позову. Суддя вважає нагальним визначити спільне бачення, який законний інтерес підлягає захисту, за якими критеріями його визначати, а в яких випадках суд має відмовити у відкритті провадження.

Володимир Кравчук також зауважив, що суди, звісно, розв’язують спори з цих питань, але судді мають орієнтуватися на світоглядні доктринальні підходи, щоб розуміти не окремі складові захисту законних інтересів, а цілісну картину.

У процесі обговорення теми учасники круглого столу більше схилялися до позиції, що суд лише на стадії прийняття рішення по суті може спростувати або підтвердити наявність чи відсутність певного інтересу, та прийняти рішення, чи є цей інтерес порушеним. Зверталась увага й на те, що публічний інтерес – це суспільний інтерес, визнаний органами влади, яка забезпечує права і потреби соціальної спільноти щодо задоволення умов і гарантій її існування та розвитку. Наприклад, рішення органів влади щодо оподаткування юридичних і фізичних осіб, зміна тарифів – це питання, які становлять значний суспільний інтерес, і зміна умов впливає на інтереси членів територіальної громади. Позови з цих питань підлягають розгляду адміністративними судами.

На завершення заходу учасники домовилися продовжити роботу над цією темою для напрацювання єдиної судової практики при вирішенні питань щодо допуску спорів зазначеної категорії до суду.