Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
25 жовтня 2018 року секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ганна Вронська взяла участь в експертній дискусії «Концепція розвитку корпоративного законодавства в Україні».
Учасники заходу говорили, зокрема, про ті корективи, яких потребує корпоративне законодавство та за якими напрямами і стандартами воно розвиватиметься в майбутньому.
У свою чергу Ганна Вронська детально розповіла про тенденції судової практики щодо розгляду корпоративних спорів. За її словами, за часи незалежності України сформувалася усталена практика щодо застосування положень корпоративного законодавства.
«Наразі Верховний Суд докладає багато зусиль для збереження єдності практики у питаннях, щодо яких новостворений ВС уже висловив правові позиції. В більшості випадків ми підтримуємо ту судову практику, яка склалася раніше. Нині судова практика щодо розгляду корпоративних спорів розвивається в напрямку не кардинальних змін, а деталізації питань, які не були вирішені на законодавчому рівні та потребують вирішення на рівні судів», − наголосила секретар судової палати КГС ВС.
Як зазначила Ганна Вронська, одне з таких питань, які необхідно було вирішити на рівні суду, − неврегульованість діяльності приватних підприємств. В одній із постанов КГС ВС зазначив, що за аналогією права до таких правовідносин застосовуються положення, які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариств з обмеженою відповідальністю.
За її словами, судді ВС дивляться в майбутнє, а саме: до тих правовідносин, які виникли до набрання чинності новим Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовують квазіаналогію, тобто в судових рішеннях напряму не посилаються на положення цього акта, а застосовують його дух.
Крім того, суддя КГС ВС наголосила, що деякі норми зазначеного вище Закону допомагають суддям знаходити відповіді на питання, поставлені в тому чи іншому спорі, які не можна було б знайти в законодавстві, чинному на момент виникнення правовідносин.