Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про це зазначила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак за підсумками V Міжнародних арбітражних читань пам’яті академіка І. Г. Побірченка. Нагадаємо, захід був організований МКАС при ТПП України.
Ольга Ступак подякувала організаторам за те, що вже п’ятий рік поспіль проводяться читання пам’яті І. Г. Побірченка – відомої та дуже шанованої людини, завдяки якій в Україні існує міжнародний комерційний арбітраж. «Безумовно, щоразу судді раніше Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а нині – ВС, беруть активну участь у цих заходах», - зазначила суддя.
За її словами, практика застосування в Україні Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень є усталеною. Та юристи постійно намагаються знаходити нові підстави для оскарження таких рішень чи для унеможливлення їх виконання в Україні. Одна з найпоширеніших – порушення публічного порядку. Ольга Ступак звернула увагу, що українське законодавство не містить чітких критеріїв визначення цього поняття, і правники намагаються тлумачити його дуже широко.
Вона звернула увагу на практику ВС, зокрема на постанову Суду від 27 червня 2018 року (провадження № 61-12619св18). Боржник уважав, що виконання рішення міжнародного арбітражу на користь іноземної компанії порушить публічний порядок, оскільки борг має бути стягнутий з державного підприємства, що призведе до його банкрутства, а отже, завдасть шкоди державі.
У цій постанові детально розписано, в яких випадках може мати місце порушення публічного порядку. І зазначено, що суди зобов’язані здійснити перевірку за власною ініціативою та в обов’язковому порядку того, чи призведе до порушення публічного порядку України саме визнання і звернення до виконання арбітражного рішення.
Також зверталась увага на постанову ВС від 5 вересня 2018 року (провадження № 61-4138св18). У ній, зокрема, зазначено, що головним завданням застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення колізій різних країн. І посилання на таку підставу може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення несумісне з основами правопорядку держави.
Важливим є рішення Великої Палати ВС від 15 травня 2018 року (провадження № 14-50звц18). Компанія вважала таким, що порушує публічний порядок, виконання в Україні рішення Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном і кормами (GAFTA). Позиція боржника полягала в тому, що йому належить сплатити відсотки за боргом за час, протягом якого рішення не виконано. Натомість виконавець в Україні не має права нараховувати відповідні відсотки.
ВП ВС дійшла висновку, що проведення виконавцем розрахунку відсотків не є втручанням у відносини, врегульовані в арбітражному застереженні, та не може вважатися виходом за межі повноважень і порушенням публічного порядку.
За словами Ольги Ступак, також у практиці були випадки, коли рішення міжнародного арбітражу передбачали альтернативне виконання (або стягнення коштів, або повернення товарів тощо). Боржники вважали, що їх виконання суперечить публічному порядку, оскільки за Українським законодавством рішення не може мати альтернативного результату або залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Крім того, суддя звернула увагу, що ВС уже неодноразово висловився щодо строків на оскарження рішень третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу. Так, частини 5, 6 ст. 454 Цивільного процесуального кодексу України встановлюють такі строки у 90 днів та три місяці відповідно. При цьому ч. 7 згаданої статті передбачає, що заява, подана після закінчення зазначеного строку, повертається. «Ми тлумачимо це положення, як присічність строку. Тобто законодавець не надав суду можливості вирішувати питання про продовження строку», – пояснила Ольга Ступак.
Крім того, вона вважає позитивними зміни в ЦПК України, якими розгляд питань щодо рішень арбітражних інститутів віднесено до компетенції апеляційних судів, а рішення останніх можуть бути переглянуті тільки один раз – Верховним Судом. «Те, що зараз відповідна заява чи клопотання проходять лише дві інстанції, позитивно вплине на терміни розгляду справ», – сказала Ольга Ступак. Також, за її словами, більшість таких звернень будуть надходити до Апеляційного суду міста Києва як суду першої інстанції, а ВС буде здійснювати перегляд указаних справ як суд апеляційної інстанції, що сприятиме єдності судової практики.