Справи про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без дозволу одного з батьків мають вирішуватися в інтересах дитини – Велика Палата ВС

Нормами законодавства та Конвенції про права дитини закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини. Цього принципу необхідно дотримуватися при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо, про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв’язку з необхідністю виїхати за межі країни з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення. Також з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний, гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток та необхідний для такого розвитку рівень життя.

Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6‑15цс17. Розглядаючи справу про надання дозволу на виїзд дитини за межі України та застосовуючи норми, зокрема, Сімейного кодексу України, ВСУ вважав, що пріоритетним у цій категорії справ є дотримання принципу рівності прав батьків щодо дитини. Проте Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), наголосив, що в такій категорії справ основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

В усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про те, що тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків відповідатиме найкращим інтересам дитини, вважає, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права та погоджується з висновками про те, що такий дозвіл за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період з визначенням його початку й закінчення.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/10623/17 (провадження № 14-244цс18) від 4 липня 2018 року можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75266002.