Постанова Верховного Суду щодо порушення принципу безпосередності дослідження доказів

Скасовуючи виправдувальний і постановляючи обвинувальний вирок, апеляційний суд повинен приділити значну увагу принципу безпосередності дослідження доказів. Адже в такому випадку висновок про винуватість особи робить безпосередньо апеляційний суд, який у зв’язку з цим має забезпечити всі гарантії права на справедливий судовий розгляд, щоб переконатися в тому, що особу не буде засуджено свавільно.

Наведене вище не означає, що положення ст. 23 Кримінального процесуального кодексу України необхідно розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли мова йде про скасування виправдувального вироку.

Однак коли апеляційний суд вбачає, що доводи апеляційної скарги учасника кримінального провадження в частині неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК України) та/або невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) виглядають обґрунтованими та потребують перевірки, остання здійснюється шляхом повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК України, що включає безпосереднє дослідження та оцінку доказів щодо таких обставин.

Ця позиція висловлена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2018 року (справа № 164/1509/15‑к), прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги одного засудженого та захисника іншого засудженого на вирок апеляційного суду.

Так, суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність винуватості двох осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (порушення правил охорони або використання надр). Апеляційний суд визнав їх винуватими та ухвалив обвинувальний вирок.

ВС зазначив про те, що кримінальне провадження щодо двох осіб апеляційним судом розглянуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Адже суд апеляційної інстанції, не дослідивши значної частини доказів, всупереч принципу безпосередності дослідження доказів, надав іншу оцінку, ніж та, яку надав суд першої інстанції, що надалі стало підставою для визнання винуватості двох осіб у вчиненні інкримінованого органами досудового слідства злочину та покладено в основу обвинувального вироку.

ВС скасував вирок апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Про подробиці можна дізнатися тут: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75241902.