Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Прокурорам, визнаним інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру», який набув чинності 15 липня 2015 року та є діючим.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом до УПФ України у м. Хмельницькому, де позивач просила визнати неправомірною відмову у призначенні пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про прокуратуру», зобов’язати відповідача призначити таку пенсію та виплатити різницю між пенсією, виплаченою згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та пенсією, на яку вона має право відповідно до Закону України «Про прокуратуру», в межах строків позовної давності.
Судами встановлено, що загальний стаж роботи позивача станом на вересень 2017 року становив більше 15 років, вона продовжує працювати у прокуратурі. У травні 2016 року позивачу присвоєна II група інвалідності. 5 вересня 2017 року вона звернулась із заявою до Управління ПФУ про переведення її з пенсії з одного виду на інший.
Управління пенсійного фонду відмовило позивачу на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213‑VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», де зазначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до низки законів, у тому числі Закону України «Про прокуратуру».
Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги.
Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді при розгляді справи встановила, що Верховний Суд раніше розглядав справу з подібними правовідносинами і, дотримуючись правової позиції Верховного Суду України, відмовив у задоволенні позовних вимог про призначення пенсії. Для того, щоб відступити від попередньої судової практики, справу розглянув Верховний Суд у складі колегії суддів усієї судової палати щодо захисту соціальних прав.
Суд дійшов висновку, що питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України регулюється ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру», який набув чинності 15 липня 2015 року та є діючим.
У рішенні зазначено, що Законом України № 213‑VIII скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема й Закону України «Про прокуратуру» (№ 1789-ХІІ). Проте 15 липня 2015 року набув чинності новий Закон України «Про прокуратуру» (№ 1697-VII), відповідно до якого пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII).
Прокурорам, визнаним інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених ч. 2 ст. 86, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років (ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII).
Таким чином, Суд визнав відмову Управління ПФУ у призначенні пенсії по інвалідності за спеціальним Законом України «Про прокуратуру» (№ 1697-VII) неправомірною.
Оскільки інвалідність встановлена позивачу 24 травня 2017 року, а до Управління ПФУ вона звернулася 5 вересня 2017 року, що свідчить про пропуск позивачем 3‑місячного строку, то пенсія по інвалідності повинна бути призначена з дня звернення до відповідача із заявою (ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 686/17309/17 (провадження № к/9901/76/17) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75007170.