Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Набрання чинності з 1 серпня 2018 року Протоколом №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відкриває нові можливості для діалогу національного суду з Європейським судом з прав людини.
Про це сказала суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак за підсумками Експертних консультацій з питання застосування в Україні Протоколу, що відбулися 13 липня 2018 року у Верховному Суді.
Вона уточнила, що документ упроваджує нову процедуру отримання консультативних висновків ЄСПЛ у справах, які перебувають у провадженні національного суду. Однак для реалізації положень Протоколу на практиці необхідно ще внести зміни до процесуального законодавства. На сьогодні в парламенті перебуває кілька відповідних законопроектів. Основний із них, зареєстрований 27 червня 2018 року за № 8535, вже опрацьований у профільному комітеті Верховної Ради України, але його ще не внесено на розгляд до сесійної зали.
Одне з головних питань, які обговорювалися під час заходу, – хто має бути суб’єктом звернення за консультативним висновком. У законопроекті № 8535 таким суб’єктом визначено Велику Палату ВС, а в інших законопроектах – Пленум ВС. Деякі учасники обговорення висловлювали думки, що суб’єктами звернення мають бути касаційні суди Верховного Суду. При цьому наводився досвід Румунії, де за консультативними висновками до ЄСПЛ можуть звертатися навіть апеляційні інстанції.
Ще одне питання, яке потребує врегулювання на законодавчому рівні, – чи має зупинятися провадження у справі, якщо національний суд звертається до ЄСПЛ за роз’ясненням. В законопроекті № 8535 право зупинення провадження віддається на розсуд суду. Ольга Ступак пояснила, що, наприклад, у справах, які стосуються прав та інтересів дітей, у деяких інших чутливих справах спір необхідно вирішувати швидко. І тоді не можна зупинити провадження й чекати висновку європейського інституту, оскільки тривалий розгляд справи може взагалі зробити неможливим захист порушених прав.
Крім того, Ольга Ступак звернула увагу, що відповідно до положень Протоколу консультативний висновок не має обов’язкового характеру. Водночас для його надання передбачена скорочена процедура порівняно з винесенням рішення ЄСПЛ у справі.
Слід зважати, що консультативний висновок може стосуватися лише питань щодо тлумачення застосування прав і свобод, передбачених Конвенцією. І звернення за таким висновком має бути у виключних випадках, коли проблема ще не вирішена в численних рішеннях ЄСПЛ і за умови, що відповідь на питання національного суду не зміг знайти ні Верховний Суд, ні Науково-консультативна рада при ВС.
«Тобто ми не повинні розуміти Протокол № 16 як такий, що дозволяє нам перекласти вирішення питання на плечі Європейського суду з прав людини, щоб він давав нам підказки. Ні, це має бути якась виключна проблема», – пояснила суддя.
Також у Практичних рекомендаціях щодо застосування процедури надання консультативних висновків, запровадженої Протоколом, затверджених на пленарному засіданні Суду 18 вересня 2017 року, зазначено, що коли одна країна звернулася за роз’ясненнями до ЄСПЛ, то інша, якщо її цікавить це саме питання, також може вступити в зазначений процес. Понад те, п. 24 рекомендацій передбачає, що до процесу можуть долучитися сторони національного провадження за пропозицією Голови ЄСПЛ.
_03_03.png)