У Верховному Суді обговорили використання сучасних інформаційних технологій у судовій системі України

18–19 червня 2018 року проект Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні» у співпраці з Верховним Судом та проектом ЄС «Право-Justice» провів міжнародну конференцію «Використання сучасних інформаційних технологій у судовій системі України: досвід країн Європи».

У вітальному слові керівник апарату ВС Ольга Булка зауважила, що Верховний Суд слідує сучасним тенденціям запровадження електронних технологій у сфері судочинства відповідно до норм законодавства. З розвитком та запровадженням новітніх інформаційних систем у судочинстві набуває актуальності обмін знаннями та досвідом з представниками міжнародної спільноти.

Голова Ради суддів України, суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук зазначив, що, за статистичними даними, минулого року суди розглянули близько 4 млн. справ. Враховуючи велику кількість судових рішень, які виносяться щороку в Україні, без інформаційних технологій неможливе забезпечення єдності судової практики. Технології також сприяють якісному, швидкому, ефективному правосуддю, що відіграє роль у процесі розуміння судової практики та становлення правової визначеності.

Олена Кібенко, суддя Великої Палати ВС, у доповіді розповіла про елементи електронного суду, які вже використовує Велика Палата Верховного Суду. Для повномасштабного запуску системи електронного судочинства потрібен час, але зрушення вже є. Працює електронна система документообігу, зала судових засідань Великої Палати технічно обладнана відповідно до міжнародних стандартів і фактично працює у «безпаперовому режимі», матеріали справ відскановані, на сервері Великої Палати створені папки для спільного користування з різним рівнем доступу користувачів.

Суддя також привернула увагу до тих питань, які потребують врегулювання та вдосконалення: процес подачі електронних документів, внесення змін до функціоналу та інтерфейсу програми документообігу для зручності у користуванні, проведення для суддів та працівників апарату тренінгів з користування новими електронними сервісами та програмами, розробка функції хронології проходження справи у Верховному Суді, розробка програми – менеджера завдань тощо.

Головний міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice», директор Національної судової адміністрації Литви Реда Молєне наголосила на необхідності єдності судової практики як передумови довіри громадян до суду. Судова система України зазнала змін: прийнято нові процесуальні кодекси, почав роботу Верховний Суд, триває судова реформа. Європейська спільнота розуміє необхідність запровадження сучасних технологій та готова й надалі надавати підтримку, тому один із компонентів проекту «Право-Justice» присвячений функціонуванню електронного суду, а єдина телекомунікаційна система, на її переконання, є ключовим елементом електронного судочинства.

Яутріте Брієде, постійний радник проекту Twinning, суддя Верховного суду Латвії, висловила думку про те, що сучасний світ вже неможливо уявити без інформаційних технологій та автоматизації процесів, а позитивний ефект від їх застосування, безумовно, значний, хоч і є технічні труднощі.

До участі в міжнародній конференції приєдналися суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Валерій Суховий та судді Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Білик, Олександр Ємець і Світлана Яковлєва.

Концепцію відбору до національної системи судової практики та функціонування бази судових рішень презентував старший радник – радник голови Верховного суду Словенії Радо Брезовар. Він звернув увагу на те, що публікуються не всі рішення Верховного Суду, а лише перші, в яких врегульована та чи інша проблема (пілотні), а наступні рішення не публікуються, але обов’язково містять посилання на опубліковані. Дуже важливим є зручний доступ всіх суддів до правових позицій Верховного Суду. Наявність сталої єдиної судової практики значно зменшує кількість звернень людей до судів.

Про інструменти електронного правосуддя в роботі Верховного суду поінформувала  Аніта Зікмане, начальник департаменту судової практики та досліджень Верховного суду Латвії. Вона акцентувала на необхідності не тільки створювати електронні інструменти, а й своєчасно наповнювати інформацією і, в разі необхідності, мати можливість для швидкої зміни некоректної інформації.

Радник президента Вищого адміністративного суду Литви, колишній начальник департаменту судової практики Верховного суду Литви Рената Юзікієнє навела приклад вдалої реалізації державно-приватного партнерства – юридичний портал, який називається Infolex. Портал працює як пошуковий механізм практики Верховного суду, є інформаційною базою для внутрішніх і зовнішніх користувачів, а також у внутрішньому модулі створена платформа для дискусій та у зовнішньому – функція логічних зв’язків із законодавством. Доповідач зазначила, що, якщо система пошуку рішень Верховного Суду буде незручною для судді нижчої інстанції, це призведе до ігнорування таких рішень. Тому дуже важливо виділяти пілотні справи, індексувати їх, а також створювати зручні інструменти пошуку. Судді, які не застосовують правових позицій Верховного Суду, можуть бути змушені повторно складати кваліфікаційний іспит (проходити переекзаменацію).

На думку Расіма Бабанли, керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС, систематизація судових рішень важлива для спрямування судової практики. Така база може бути створена за аналогом міжнародного досвіду, коли на рівні з реєстром судових рішень функціонує система, до якої вносяться правові позиції Верховного Суду. Таким чином, судді, учасники процесу та всі зацікавлені особи зможуть своєчасно відстежувати практику Верховного Суду.

Керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС проаналізував законодавче регулювання деяких питань у сфері електронного правосуддя. Насамперед ішлося про запровадження електронного суду як пілотного проекту, який передбачає можливість електронної реєстрації у віртуальному кабінеті для здійснення процесуальних дій, отримання інформації та процесуальних документів. В майбутньому для більшої оперативності в роботі, можливо, буде створений мобільний додаток для доступу в електронний кабінет. Новелою є також опція подачі електронних доказів – документів, які скріплені електронним підписом,  або електронних копій документів чи скріншотів сторінок в інтернеті. Але порядок засвідчення таких копій поки що законодавчо не врегульований.

На тему деперсоніфікації судових рішень та безпеки даних виступили в.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» Дмитро Дубінко та голова Громадської організації «Всеукраїнська асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології» Лілія Олексюк.

Наталія Богданюк, заступник керівника апарату – керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі ВС, підбила підсумки першого дня міжнародного заходу та подякувала учасникам за цікаві плідні дискусії.

Участь у конференції взяли працівники апарату Верховного Суду, міжнародні експерти, представники органів судової влади.