«Потрібен механізм, який дасть змогу формувати практику в категоріях справ, що не підлягають касаційному перегляду», – голова ККС ВС Станіслав Кравченко

У кримінальній юрисдикції є значна кількість важливих справ, які через процесуальні фільтри не переглядаються в касаційному порядку. І  Верховний Суд позбавлений можливості ефективно впливати на єдність практики при розгляді таких справ. Про це зазначив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко на VI Міжнародному судово-правовому форумі.

Він погодився із занепокоєнням судді Апеляційного суду Вінницької області Анатолія Кривошеї, який порушив це питання. Голова ККС ВС розповів, що минулого року в суди загальної юрисдикції надійшло 980 тис. кримінальних проваджень, при цьому із розглянутих по суті справ відповідно до закону в касаційному порядку можуть бути оскаржені всього 120 тис. «Тобто десь 8 із 10 справ ніколи не попадуть у касацію. Як забезпечити єдиний підхід?», – запитав Станіслав Кравченко.

За його словами, наприклад, практика розгляду справ апеляційними судами щодо адміністративних правопорушень показує, що рішення в типових справах часто різняться не тільки мірою покарання, а навіть наявністю чи відсутністю складу правопорушення.

Станіслав Кравченко звернув увагу, що проблема стосується дуже важливих категорій справ. Зокрема, найбільша кількість звернень українців до ЄСПЛ, після невиконання рішень суду, стосується незаконних затримань та взяття під варту. «Як тут у касаційний спосіб вирішити проблеми, коли касації немає?», – звернувся до присутніх голова ККС. Він зазначив, що касаційний суд може згодом визнати неправильне застосування закону через оцінку доказів, але це зовсім не ефективний спосіб, оскільки така оцінка може бути через тривалий час, коли справа потрапить до суду касаційної інстанції.

Також Станіслав Кравченко наголосив на тому, що справи про адміністративні правопорушення в першій інстанції розглядає один суддя і в апеляційній – один суддя, який ставить крапку. Натомість наслідки рішення в такій справі можуть бути набагато гіршими, ніж, наприклад, за звичайну крадіжку. «Це можуть бути багатомільйонні штрафи, конфіскація майна, справа може стосуватись митниці, корупційних діянь», – звернув увагу голова суду.

З огляду на внесені за останні роки зміни та доповнення до КпАП України і тяжкість визначених у них адміністративних стягнень пошук шляхів забезпечення єдності судової практики в таких справах є надважливим.

Тому сьогодні ККС змушений відшукувати певні механізми забезпечення єдності практики у справах, що не підлягають касаційному оскарженню. Зокрема, доводяться позиції судів через Національну школу суддів України, деякі питання обговорюються на спільних робочих нарадах із керівництвом апеляційних судів тощо.

Станіслав Кравченко вважає, що над розв’язанням цієї проблеми треба працювати на законодавчому рівні. «Я прихильник того, щоб у певних категоріях справ про адміністративні правопорушення, чи виходячи з великої суми розміру адміністративного стягнення, чи за суб’єктами, чи за іншими системними критеріями, законодавець визначив ті категорії важливих справ, які мають потрапляти на касаційний перегляд», – запропонував він.