Судді Верховного Суду взяли участь у роботі круглого столу «Конституційна скарга: перші кроки»

Аналітичний звіт за результатами моніторингу щодо запровадження інституту конституційної скарги було презентовано під час круглого столу «Конституційна скарга: перші кроки», який відбувся 16 квітня 2018 року.

Звіт за результатами моніторингу інституту конституційної скарги проведено в межах грантового проекту «Конституційна скарга: новий інститут захисту прав громадян в Україні», який здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Нове правосуддя».

Круглий стіл організовано Центром політико-правових реформ за підтримки зазначеного Агентства (програма «Нове правосуддя») та Європейського Союзу (проект «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади»).

У роботі заходу взяли участь Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді КСУ Василь Лемак, Віктор Городовенко, суддя КСУ у відставці Володимир Шаповал, голова політичної секції Місії ЄС в Україні Фабіо Делла-Паца, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, керівник проектів цього Центру з питань конституційного права Юлія Кириченко, представники міжнародної спільноти, народні депутати.

Верховний Суд представляли секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Дмитро Луспеник, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС  Надія Данилевич та Олександр Стародуб.

Дмитро Луспеник схвально оцінив запровадження такого інструменту захисту прав громадян, як конституційна скарга, і зазначив, що це свідчить про демократизацію судочинства в Україні. Наразі дуже важливо, як вирішуватиметься питання прийнятності скарг. Водночас головною проблемою на першому етапі впровадження нового інституту можуть стати випадки зловживання правом на подання скарги. Оскільки до Конституційного Суду України намагатимуться звернутися сторони, які просто не погоджуватимуться з рішенням касаційної інстанції. З подібним на початку запровадження інституту конституційної скарги стикалися всі країни. Однак з часом, висловив сподівання Дмитро Луспеник, правова культура в Україні підвищиться, і цю проблему буде розв’язано.

Також він звернув увагу, що відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» під час розгляду конституційної скарги КСУ вправі видати забезпечувальний наказ для запобігання незворотних наслідків, які можуть виникнути у зв’язку з виконанням остаточного судового рішення. Тобто Конституційний Суд України наділений правом призупинити виконання рішення суду.

«Це також позитивний момент. Але водночас виникають питання щодо самої процедури та її впливу на виконання рішень і стабільність практики», – зазначив Дмитро Луспеник.

У презентованому під час заходу аналітичному звіті було оприлюднено  результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги, аналіз поточного законодавства щодо інституту конституції скарги, інституційної спроможності Конституційного Суду України здійснювати нове повноваження, поточного стану поданих конституційних скарг, а також представлено статистичну інформацію, сформовані висновки та пропозиції щодо покращення нормативно-правового врегулювання.

Метою моніторингу є сприяння встановленню справедливого захисту прав осіб у Конституційному Суді України через інститут конституційної скарги. Моніторингом охоплено період з 3 серпня 2017 року (день набрання чинності новою редакцією Закону) до 28 березня 2018 року.

Учасники круглого столу обговорювали, як розв’язати проблеми, що заважають громадянам отримувати позитивний результат після рішення КСУ на їх користь.

Довідково. Внаслідок конституційної реформи щодо правосуддя з 30 вересня 2016 року юридичні та фізичні особи в Україні отримали можливість реалізувати право на подання конституційної скарги. За допомогою цього інституту індивідуального доступу до конституційного судочинства особи отримали право поставити перед Конституційним Судом України питання щодо визнання неконституційним закону (його окремих положень), які застосовувалися у рішенні суду загальної юрисдикції щодо цієї особи та надалі переглянути це судове рішення.